Кук-кус заливається окропом і настуюється, наскільки я знаю не вариться. Мені смачний, але я його не в Україні їла, в нас він дорогий і тільки раз в Сільпо бачила.
mariana в магазинах де продають італійські товари він продається, не дорого, велика пачка дешевша ніж велика пачка рису.
Господи дай нам глаза, которые видят в людях лучшее, Сердце, которое будет прощать худшее, Ум, что забывает плохое, И душу, которая никогда не теряет веру.
Я вже писала в іншій темці, чисто випадково купили в італійському магазинчику в Тернополі пачку кус-кусу. Пробувала його заварювати по рецепту як було на пачці написано. Можна їсти, мої правда в якості гарніру не захотіли, але бабця дає до супу часом замість круп, то їмо.
я не варю як пише на пачці, варю як звичайну кашу, пробую на готовність, пробувала просто заливати кипятком як там пише то нам не сподобалося.
Господи дай нам глаза, которые видят в людях лучшее, Сердце, которое будет прощать худшее, Ум, что забывает плохое, И душу, которая никогда не теряет веру.
Щодо спагетті - теж подобаються італійські. Але випадково в Новусі взяла на пробу ось такі: Коштують близько 7 грн. Моїм домашнім сподобалися. Набагато кращі ніж "Тая" - зовсім не розварюються, трохи м*якші ніж італійські. А щодо круп - то минулої неділі купували гречку на вагу в "Барвінку" на ринку. Досить чиста, та й ціна приємно здивувала - 7,10 грн. за кг (в "Новусі" вагова останній раз вартувала більше 10 грн.).
Того, кого пустив одного разу в душу, просто так вже не проженеш. Там завжди залишається його порожній стілець...
Макарони купуємо тільки з твердих сортів пшениці. Але останнім часом щось дуже рідко їх варимо - два, максимум три рази в місяць. Крупи маємо домашні. В селі видають мамі на пай. Купуємо лише вівсяні пластівці і чечевицю.