гра з вогнем написав:Прихований текст. Щоб його побачити, Вам необхідно зареєструватися!
Ну я дзвонила і ніхто до мене їхати не збирався, я їм певно не підійшла))) Попросила коліжанку в якої є стац. тел. щоб передзвонила на 1580, як мені порадили в МНС, потім напишу тут, що там скажуть.







, його любима груша, так сказать... як він на неї дивився коли я викидала...


Надробила меншик кульок ртуті. Потім закрила малу в іншій кімнаті, відкрила вікна, порахувала до десяти і взялась збирати ртуть листками. Плотно притискала листок ребром до підлоги, він усі шаріки підкочує гарно. Двома листками формувала великі кульки і зібрала їх в банку із водою. Туди ж викинула залишки шкла від градусника. Не знаю чи збирають мікроскопічні шаріки лейкопластирем, в мене не було і я спробувала скотчем. Погана ідея була. Шаріки дробились на ше менші. Поставила лампу на замлю, під кутом світла дуже гарно було видно кульки. Тоді взяла туалетний папір і мокала його в воду із іншої баночки і збирала ті мікрочастинки. Вони гарно липли і збирались. Потім закрила ті банки кришками металічними, поставила в пакет разом із віником і наклеїла напис " розбитий градусник ртуть". Винесли на смітник. Читала, що із шпарок у паркеті гарно діставати ртуть піском. Сестра, майбутній медик, сказала, щоб засипати ртуть піском і зібрати, вона тоді гарно збирається і не так випаровується. 
