Naya » 19 серпня 2010, 11:47
Я зрозуміла, що за таке картати себе не варто. То процес навчання дитини.
Ми падали з дивана, я себе мордувала, картала, винила, аж серце боліло...дитина так плакала...
Зараз теж падаємо, але якось навчилися падати - клубочком і встаємо без сліз, ніде не вдарившись, або підповзаємо до краю дивана, бачимо, що можна гепнути - і назад. Звісно, стараюся так не залишати, ну але буває по всякому. Часом секунди, поки відвернуся за пемперсом, хватає.
Пальці самі собі ящиком прищемили..поплакали...ну а хто винен? Сам собі запхав і притиснув..більше так не робить :)
Шкода, коли щось таке стається, прикро, що не впильнувала, але так дитина пізнає світ, вчиться що можна робити, а що не варто.
Пильнувати треба, але коли вже таке сталося, то вже нічого не зміниш...