кого дуже цікавило, де я пропала, то я на роботі. дівчонки. На такій роботі, від якої мені дах зриває - бо надзвичайно мені цікава. То - саме моє. Спілкування, зустрічі, офіс, конференції, цікаві люди... То все дуже поглинає. Ітак виходить, шо зранку - дітей по садіках/школах, два грама хатньої роботи, себе в порядок і вже 11-та, а потім в 16.00 - уже треба бігти по малих в садіки/школи і додому. Постійно на таксі ганяю, бо не встигаю (бо ж годин на реальну роботу, як бачите, мало). Прибігаю додому - і знов до компа писати. Або з малими шось роблю, якшо погана погода і вони вдома, і тоді ще до 1 ночі - шось доробляти. Бо гроші платять так, як за 8-годинний робочий день, такшо мушу наганяти. Насправді втомлююся дуже. Бо коли звичайний день - то ше так сяк. Коли багатий на події - то жах. А коли якісь тренінги чи прес-конференції у нас в офісі - то вопше умора. Бо й посуд весь тре перемити і столи відполірувати і підлогу натерти і всім кави наварити... Зараз перед виборами взагалі важко - щодня якісь фігні відбуваються. Покажу вам наш новий проект, який тількино стартував - ми кандидатів у депутати всякі питаннячка запитуємо. Вам та муть не цікава буде, але на перших хвилинах ото на мене можете подивитися, хто давно не бачив ;) У мене зара троха новий імідж - зовсім без косметики навіть перед камерою. Ламаю стереотипи і просто так клєма впала. Малювалася до того щодня. А тепер і час економлю і себе природніше почуваю і просто чогось так мені. Скучаю за вами дико. Але наразі ще ну ніяк не вертаюся в сім'ю(((( Але мене багато є у Фейсбуку. Такшо хто десь мимо бігає - то читайте. Бо то мій єдиний звязок з друзями і там мені найлегше писати так, шоб всі друзі знали чим я живу і не дзвонили по 100 раз в тиждень.
Прихований текст. Щоб його побачити, Вам необхідно зареєструватися!