Перлинка написав:То шо якийсь вид мазохізму?
якоюсь мірою так. Мабуть в любові чи не любові до таких фільмів і виявляється характер людини. Особисто мені подобалися ті відчуття тремтіння в душі... Коли от от хтось має вискочити...
Пам'ятаю, шо в час мого дитинства не було надто багато таких фільмів (та й вопше їх не дуже було). А коли були, то лише після 22.00. І от коли одного разу батьки поїхали на дачу а я сама вдома, то не спала до 22.00 і подивилася фільм про мавпу, яка шось там сказилася чи шо і жінок вбивала. То був капєц, коли я пісяти захтіла... Йду, в ванні шторка від сквозняка похиталася, я з того туалету в кімнату, за мною мокра доріжка

А кіно про долину змій? Я ще до сих пір ри високій температурі уявляю, як з ліжка змії виповзають

А коли вночі читала, то йшла в туалет по дивані, по кріслах, тільки шоб босою на землю не стати, бо ж під ліжком змії :D .
Нє, однозначно я буду присікати в дітей такі фільми. . Якісь легенькі жахи то ше таке. Але всяке таке криваве типу Фреді Крюгера, Джека потрошителя чи Пили... :mrgreen: :mrgreen: :mrgreen:
о. а фільм Звонок як вам? ;-) Я його дивилася вже вроді коли Софійку родила. Маразм, але страшнуватенький. Но зато не надто сильно кривавий.
[youtube]<iframe title="YouTube video player" width="480" height="390" src="http://www.youtube.com/embed/7GNiPrRKnoI" frameborder="0" allowFullScreen></iframe>[/youtube]