Розповім і я свою історію. У мене в сім’ї з великою довірою ставляться до різного роду забобонів. Ще не встигла я народитися - як вже мене рятували від страшного переляку
. Зранку пускали за водою мою сорочечку, пізніше викочували яйцями, носили моє фото по бабках. В результаті - страждала лунатизом довгі роки: не могла спокійно спати вночі, говорила уві сні, виходила із закритими очима на вулицю. Це ж треба було з раннього дитинства прищепити стільки негативу дитині....жах! Як народила доцю, відразу своїх попередила, щоб на дитину мені не плювали, з лоба не злизували і ніяких вроків не скидали. У нас вже є захист - Св. Причастя і батьківська молитва, а все решту - вигадки, залишки язичниства, окультизм зрештою, від якого нам потрібно навчитися відходити.
Моя молитва лине в Небеса! Стою я перед Богом на колінах: "Дай, Отче, миру, спокою в серця... Тебе благає щиро Україна..."