А якшо по тихому псіхую, то це стан затяжний і важкий. я його депресією називаю. Весь минулий тиждень таки був. даже більше :( І проходить важче, і осад залишає і взагалі якось не тойво.
нічо не роблю, або викричусь сильно і гримну дверима, або тоже псіхую втіхаря і злюсь. не вмію я заспокоюватись, дихання мені не допомагає) думку переключити теж.
гм... а я рідко, а хочеться... стримуюся. Один раз зірвалася, що кричала, аж ногами тупала. Мені зараз вже смішно з того, але в той момент це єдине, що я могла робити... Часом можу різко батькам відповісти, але зразу ж соромно стає.
Востаннє редагувалось Nymydora в 10 червня 2012, 00:57, всього редагувалось 1 раз.