Мультфільми: варто чи не варто їх дивитися

[taranjka]

а ми вже почали - треба було якось температуру міряти, коли хворів
дивимося переважно Петрика Пяточкіна. Пробую включати Мінускули - 1-2 хвилини дивиться, особливо любить сонечко )))))
Мама моя ще часом включає Дєтскій мір, коли треба штани перевдягти, а він по дивані скаче. Але більше 10 хвилин не включаємо.

Петрик то наш кумир))) зараз наразі дитьо попустило, бо після того як перший раз побачила, то кожного дня ен раз підбігіла до компа і кричала "петн.петн". ше про сонечко може дивитися, тоді просить ту-ту.

[Nymydora]

Петрик то наш кумир))) зараз наразі дитьо попустило, бо після того як перший раз побачила, то кожного дня ен раз підбігіла до компа і кричала "петн.петн". ше про сонечко може дивитися, тоді просить ту-ту.

ага, ага. ту-ту-ту і ми вмієм :tipok: якраз улюблене - перший мульт з першої частини, де сонечко павутину таранить ))
а петрик в нас - бу-бу-бум (це типу як він в ліжку бурумкає). І ще повторює слово "діти" (там, де всі рядком ставайте, діти ) :zybu: :zybu:

[mala-karta]

а у нас...
Ромчика зараз глядить татко.
Вірніше, забирає з садочку.

Дома - мультики скільки завгодно (мама на роботі, дитині скучно - тоді включаються МУЛЬТИКИ)

:(
Малий вже почав чудово говорити російською (мультики, як правило, російськомовні)
І не знаю, чи радіти, чи плакати

[ЗІрка]

глядить татко

в нас теж з татком не раз протистояння. :o я цілий день ТВ не включаю поки він з роботи не прийде і пульт відразу до рук. а як його з малим лишаю, то знаю, що паралельно малюванню і ще деяким заняттям будуть йти новини, їсти теж перед телевізором... ну і мульти звичайно, шоб чимось дитя зайняти

ми вже привчені, просипаємся з обіднього сну і зразу кричимо : мутаки!

[lerumpochka]

от коротенька стаття (конспект книжки) про вплив телебачення (рухомої картинки) на фіз здоровя дитини

Прихований текст. Щоб його побачити, Вам необхідно зареєструватися!

або от

| +

Застиглий погляд
(Фізіологічний вплив телебачення на дітей)

Райнер Пацлаф
М. 2003
(Короткий конспект)

До цих пір наука про мас-медіа "займалася виключно питаннями оформлення передач і їх впливу на різні категорії глядачів, а крім того - соціологічними та педагогічними аспектами використання телебачення. Цим темам присвяченj безліч публікацій, а ось прихованим впливам операторської роботи і телемонтажа на глядача - зовсім небагато праць - неусвідомлюваним фізіологічним впливів телеекрану "

Як ми розглядаємо обличчя: ключові точки - очі й рот. Права частина обличчя більш значна, виявляється, вона справді емоційно більш виразна. Якщо в XIX столітті вважали людське око чимось на зразок фотоапарата, то на сьогоднішній день дослідження показали, що це не так. Картинка не просто відбивається на сітківці, як на плівці. В оці є невелика ямка (fovea), де зосереджена найбільша чутливість, що займає приблизно 0,02% від усієї площі сітківки. Саме цим тонким променем людина бачить чітко. Тому, щоб побачити "кадр", око людини робить масу рухів по ключових моментах картини, погляд скаче - здійснює саккади, приблизно 2-5 стрибки в секунду. Визначення "ключових" моментів - індивідуальний вольовий акт, тому, дивлячись на одне і те ж, різні люди бачать різне. Висновок: зір - активна діяльність, сюди залучені руху м'язів очного яблука, м'язів кришталика (акомодація), картинка складається на підставі минулого досвіду людини, тобто глядач спрямовує свій погляд, він хоче щось побачити (інтенціональність).

Тепер автор задається питанням, чи є картинка на телеекрані звичайним, поряд з іншими, об'єктом для зору. Ілюзія зображення створюється в телевізорі розгорткою. Електронний промінь пробігає по екрану 50 раз в секунду, створюючи половину кадру за 1/50 сек, в наступну 1/50 сек. будується друга половина кадру, таким чином за 1 сек. змінюється 25 повних кадрів. Але жоден з них не існує в дійсності. Кадр розвалюється на миттєві спалахи точок, розкиданих по екрану, і око, що звикло шукати ключові моменти, не встигає відтворити картину, вона кожен раз інша. Виразний кадр існує не на екрані, а на сітківці ока, тому що сітківка менш реактивна, ніж екран, післясвічення на ній тримається довше. Виходить, щоб дивитися телепередачу, око зобов'язане зупинитися. І невеликий кут зору, і постійна відстань до телевізора, і сама собою виникаюча на сітківці картинка роблять непотрібною всяку активність очей. Заціпеніння погляду передається всьому тілу.

Сам спосіб передачі зображення по телевізору диктує оку зупинитися, і як наслідок, волі - завмерти. Вимірювання активності мозку (Електро-енцефало-Грами) показали наявність при телеперегляду Альфа-ритмів, які спостерігаються при трансу, медитації, гіпнозі. Згасання власної активності призводить до сутінкового стану свідомості, до дрімоти.
Соціологічні дослідження в Америці виявили залежність між часом телепереглядів і ожирінням. Досліди показали: витрата енергії організмом під час простого бездіяльного відпочинку (лежачи на ліжку) на 14% більше, ніж в тому ж положенні, але при включеному телевізорі. Пульс при цьому сповільнюється на 10%.
Оператори, щоб не дати глядачеві заснути, змушені збільшити частоту зміни кадрів, ракурсів, перспектив. Зараз це один раз за 2-5 секунд, що наближається до експериментально заміряної частоти зміни погляду самої людини. Тобто глядач отримує ілюзію власного погляду, слідуючи при цьому виключно за волею камери.

Тільки людина, що володіє відповідальною самосвідомістю, що рефлектується над поданою інформацією, здатна без збитку для себе дивитися телевізор. Чи здатні на таке діти?
"Адже для «народженого недоносків", як назвав людину Адольф Портман, характерно, що тіло новонародженого ще не розвинене до кінця і для його остаточного формування необхідні імпульси, роздратування, що йдуть до дитини із зовнішнього середовища. Малюк вловлює ці імпульси всім своїм єством - про таку цілісність сприйняття дорослий не має жодного уявлення. Все, що дитина сприймає в перші роки життя, і все, що вона робить, накладає свій відбиток на його організм аж до структури окремих органів, тому що він повністю ототожнює себе з тим, що несе йому світ. Все його єство ніби влите в навколишнє і являє собою активну залученість у світ. Можна сказати і так: малюк цілком і повністю являє собою орган сприйняття.

У природних умовах таке радісне устремління до чуттєвого світу - сильна сторона дітей, але перед телевізором воно стає їх ахіллесовою п'ятою. Адже тут їм пред'являються такі вимоги, які цим "візуально неписьменним", як називає дітей Ута Бенц, поки взагалі не по плечу: "Наївність зорового сприйняття, нездатність висловити словами візуальні враження, відсутність власних слів для опису образу і нездатність зазирнути в його підгрунтя, щоб вловити зв'язок чужого задуму і передбачуваного відгуку на нього ", - все це заганяє їх в ситуацію безсилля і залежності, яка для їх розвитку може бути тільки шкідливою."

Це дуже короткий конспект. Повністю прочитати цю чудову, грунтовну, забезпечену великою бібліографією книгу можна тут:

Прихований текст. Щоб його побачити, Вам необхідно зареєструватися!

Або скачати тут - http://bookz.ru/?band=10091&id=pazlavrnr01

[TanenRom]

mala-karta думаю варто радіти - знатиме дві мови :)
ми уже також російськими словами "закидаємо", але це не через мультики, бо ми їх майже не дивимось, а через оточення російськомовне.

[Liza]

в нас теж татком часто включаються мультики для дитини. а я хожу і злюся, що він не бажає зайняти дитину чимось цікавішим і КОРИСНІШИМ для гармонійного розвитку.

[Любов]

а я не злюся, спокійно в такому випадку виключаю мультики і відправляю обох на коврик з іграшками розвиватися або казочки читати :grin:, добре, що ніхто не сперечається :beauty:

[Liza]

то добре, якщо дитина тоді не скандалить... в мене так не завжди получається.

[ksana]

вчора натрапила на цікаву статтю про користь і шкоду мультфільмів. я шоковано , це як правило, дивляться діти. після цього кажемо, що виростають погані люди і суспільство деградує.

Мультфільми вчать дітей добру чи злу?
Найчастіше батьки віддають перевагу мультфільмам, вважаючи, що вже в них-то нічого поганого для їх дітей немає, особливо якщо мультфільм християнський.
Але не тут-то було. Ось який лист ми отримали (цей випадок трапився з російськими журналістами): «Включила недавно дітям мультик «Ноїв ковчег», а він виявився зовсім непридатним до перегляду: суть біблійної історії абсолютно спотворена, герої - розпусні і «стурбовані» звірятка ... А я-то думала, що це - християнський мультфільм, що він моїм дітям користь принесе! Може, взагалі не потрібно дозволяти дітям дивитися мультфільми? Що порадите?»
Цей випадок спонукав нас вивчити нинішню ситуацію з мультфільмами.
Ось кілька рекомендацій для батьків з виявлення шкідливих мультфільмів:
• У мультфільмі надмірно багато агресивних персонажів, які сіють зло, все громлять, калічать і вбивають тварин, людей.
• Позитивні герої мультфільму виглядають, як і негативні - потворно. Це збиває дитину з пантелику: незрозуміло - хто правий, хто винен? Немає чіткої лінії: незрозуміло, як правильно потрібно вчинити в цій ситуації.
• За погану поведінку герої мультфільму не караються, а, часом, навіть заохочуються.
• Сюжет мультфільму побудований на витівки, вигадках і пригоди, які в реальному житті розцінюються як нетактовні, жорстокі і дурні.

Більше читати тут:

Прихований текст. Щоб його побачити, Вам необхідно зареєструватися!