Йшла вчора по малого і мимо пробігали дві дівчьонки підліткового віку. Мені пів фрази їхньої почулося: "Та мама в курсі, шо я з тобою пішла... А шо я їй мала казати?.. Якби вона знала..." Мені смішно стало з тих тайн, але одразу ж згадалися часи мого підліткового віку. Блін. Та моя мама навіть десятої частини не знала з того, шо я робила, про шо говорила, з ким проводила час, і взагалі всяких таких нюансів. Довіряти мамі почала аж коли народила першу дитину. Тоді всі таємниці якось походу зникли. Але багато про шо з моїх юних літ моя мама навіть мабуть і не здогадуєтся. А ваші батьки були для вас друзями в юні роки? Вони знали кожен ваш крок, чи ви таки шось втаювали?
А зараз ви у всьому довіряєте своїм батькам, чи батькам чоловіка? Все розказуєте, чи маєте якісь свої від них маленькі таємнички?