Marta написав:Якщо б не було іншого виходу-призвичаїлись би! Але,звичайно,думали б разом,як покращити наше становище надалі.)
та ясне діло, щоби призвичаїлись, куди ж діватися :)
але от як уявлю, що я встала вдосвіта, в курей яйця позабирала, зерно їм всипала,чоловік води приніс, їсти зварила, поставила надвір на сонце тазік з водою, буряки прополола, цибульки нарвала, обід зварила - то всьо з дітьом.
Дітьо накормила, спати вклала і не в інтернет полізла!!! Пішла прати в тому тазіку, що зранку виставила - якраз вода там загрілася. А, курям їсти. І пити. А може ще який пес на хазяйстві? Принесла води з криниці.
Дітьо проснулося, наїлося, підлоги разом замели (віником), помили (на колінах, тряпкою), в магазин за милом господарським сходили, бараболь начистили. Поки бараболі варилися - вимили посуду. О, знов курям їсти.
Хмариться. Поставила по кутках тазіки, щоб вночі, як дощ впаде, потопу не було. О, чоловік прийшов. Повечеряв. Пішов на город до бараболь.
Хех, скоро темно, а ще треба клубніки нарвати!!!
Прийшли з клубнікою. Чоловік спить (хех, цілий день на роботі, а потім город).
Всьо, поїли клубніки - дітьо спати.
А я не спати. Клубніка пропаде!!!!
Лягла спати. Спала без задніх ніг. І інтернету.
Ну його в баню. Слава пилососам, пральним машинкам, воді з краника, ну і інтернету :)