ПРИЗНАЄМОСЬ В ЛЮБОВІ. Любов- що це???

[lerumpochka]

Ти таке звичайне і, водночас, таке різноманітне... але ти моє!
Я люблю кожен твій подих, кожен дотик, кожну хвилинку-цеглинку, з яких ти складаєшся, і які, часом, так нещадно розбиваєш об асфальт буденності...
Ти, то даруєш мені океан сонця і тепла, маниш мене вперед, і втрачають сенс брудні шкарпетки, які хтось залишив біля ліжка, забута не закручена зубна паста, яку вже доїдає Магда, і просто насолоджуюсь тим, що я щаслива дружина і мама; то занурюєш мене в сіру безодню холоду і туману, де, на кожному кроці, мене за поворотом чекає дуб, об який я товчусь головою, навіть не уявляючи, що його просто можна обійти!
Але кожен раз, отримуючи нові й нові гулі, виплакавши всі сльози, я без сорому міняю підгузки, піднімаю очі до неба і дякую тобі, що ти в мене є...
Я готова йти далі, я готова жити далі...
Я люблю тебе ЖИТТЯ

[олеся]

А я полюбила форум... Знайшла я його коли сонце ховалося за хмарки, з дуба осипалися листочки, і на асфальті були калюжі від дощу.....Будучи мамою, на цьому форумі можна знайти дуже багато корисного: які підгузки кращі, якою зубною пастою чистити дитинці зубки. Переглядаючи форум можна побачити скільки багато цікавого можна зробити своїми руками навіть іграшки з дірявих шкарпеток... Тема до теми пост до посту так само як і цеглинка до цеглинки складають дуже красиву споруду під назвою "Форум щасливого материнства Святої Анни"... Мої очі наповнюються радістю, коли знов і знов переглядаю теми, бо кожен раз знаходжу для себе щось нове. Дякую за цей чудовий форум :roses:

[lerumpochka]

маю час і натхнення.. то от ше одне)

Люблю свого чоловіка...
Дякую Господу, що подарував мені саме його, отакого як є, з усіма своїми добростями і недобростями)))
Як написано: "...де скарб твій, там буде й серце твоє!", то як же його не любити, якщо стільки часу і зусиль витрачаю на те, щоб він змінився)))
мені постійно доводиться думати ,як то його змотивувати поставити у кошик використані шкарпетки, без зупину доводити, що багаторазові підгузки і висаджування краще, аніж одноразові; купувати йому смачну зубну пасту, щоб не забував чистити зуби; нагадувати йому, що треба подзвонити до його ж мами і запитати, як у неї справи; просити його, щоб обминав болото і намагався ходити по асфальту (бо потім доводиться довго вимивати його взуття))))... часом це все дуже втомлює, а ще він дивиться на мене ніби я "з дуба впала", проте я таки закладаю той фундамент - цеглина за цеглиною...
А як подивлюсь у його закохані очі, так знову наді мною сяє сонце і я готова робити це все знов і знов...

[happymami]

Дівчонки, я вас так шось люблю, шо то капєц. Дивлюся, скільки ніків зараз на форумі і думаю, блііін, а нас так багацько. Файно!!!

[Marichka]

І я вас всіх люблю і цю гарну атмосферу

[Liljondr]

Любов це - коли не маєш зовсім на себе часу, забуваєш про себе, хандриш , псіхуєш але все одно любиш
це коли двоє дітлахів (швидше не вони, а вся хатня робота яка повязана з декретною відпусткою) маму вже замучили вщент, а ти все одно їх любиш ;)
Любов це коли ти одною рукою і коліном тримаєш дитину на руках, а іншою готуєш їсти.
Любов це коли ти ділишся останнім кусочком булочки з донею
Любов це коли ти не тільки милуєшся дітками коли вони сплять. Але й коли починається новий день зі своїми тими ж самими клопотами, що так замучили маму. Але все одно радієш тим сонним ранковим оченятам та милим посмішкам діток