"Ви мене не любите"...

[бережаночка]

мені ттт доня ще такого не говорила

[Liljondr]

Звісно я не психолог. але маю певний не поганий результат
от хочу з вам поділитися
ви будь-ласка теж доповнюйте і діліться власним досвідом чи що читали з виховання дітей

ЕТАП ПЕРШИЙ. НАС ЩЕ ТРОЄ!
Отже моїй старшій донечці на час народження братика було 3,5 рочки
Доня звісно знала що в нас буде братик вже з 3-4 місяця вагітності.
Вона його назвала, говорила з ним, співала йому колискові, фантазувала як вони будуть разом гратися.

Вже десь з 7-8 місяців - я помаленьку почала готовити доню до появи нашого синочка.
Тільки готовила її двох сторонньо.
як тільки в малої була ейфорія щодо очікування дитятка - я її трошки припускала - розповідала що він ще не гратиметься , плакатиме і мама буде дуже заколопотана. - це щоб сестричка не чекала від появи братика чогось неймовіного і потім не розчаровувалася від того що буде в реальності.
А коли ж мала дуже журилася , що їй така реальність не підходить і вона не хоче тих криків. то я їй навпаки розмальовувала все в рожевих фарбах.
-"ах та ж ти йому пісеньку заспіваєш та й він плакати не буде;
-ай та він швидко підросте і ви будете разом гратися;
-та ж ти колясочку будеш возити"
одним словом я балансувала її настроєм - щоб він не був надто сумним чи надто веселим.

то ж моє дівча було до появи братика підкуте - вона знала що можна чекати від малюка і яким він буде крихітним та безпомічним.

[Liljondr]

ЕТАП ДРУГИЙ! НАС ВЖЕ ЧЕТВЕРО!

РОДДОМ
УРА накінець-то ви народили ще одненьку рідненьку дитинку.
і накінець-то ви їдете додому

Але я перетоворила це свято не як "УРА у нас син", а "Ура донечка забирає з роддому маму з братиком"
перед тим попередила чоловіка та рідних хто був присутній в роддомі щоб не забували що у нас крім "пакуночка" є і первісток ;) і що їй теж слід приділяти увагу.
Отже поки всі гукали до малюка. я старшеньку не відпускала з обіймів. А на фото доня в самій середині - це ж вона така розумничка чекала маму і братика ,а тепер забирає їх з роддому.

ВДОМА - тяжкі будні
Зробила для себе такі правила і старалася ними завжди користуватися. Хоч і бувало дуже тяжко. Інколи і не виходило . А зараз вже дещо і не роблю на жаль :oops: (ото якраз і пора собі нагадати, а то розслабилася ;) )

1. Планування спільного проведення часу
в доні - перша мова любови - спільне проведення часу. а такої штуки як час дуже бракує , коли в тебе двоє дітей. мамок-няньок нема. та ще й чоловік на роботі допізна
то ж треба було дуже старатися хоч щось з того часу для доці залишити
мене дуже виручало казки читати, коли я малого кормила. чи коли на кухні їсти готовила - розказувала казки.
На прогулянці можна все для доці - ось там гуляй душа - спілкування на всі 100. з подружками мінімум (я якраз тоді переїхала на нову квартиру, то й нікого і не знала, то ми тільки з доцею і лялякали)

2. Цьомаєш найменшенького? Старшу цьомай одразу два рази!!
думаю все зрозуміло ;)
ніжишся чи милуєшся меншенькою дитинкою. То старшій одразу ж!!!!! проявляй вдвічі більше тої ж уваги.
Звісно це не назавжди ;) але на початку, коли ще малятко нічого не розуміє, можна робити такий дисбаланс уваги ;)

раз татко забагато цяцькався маніським а я милувалася ними весь той час. а потім глип на доню . а вона - як квіточка зівяла - така сумненька сумненька. ..

Так само й навпаки - якщо старша дитина виховується і зараз не надто теплі взаємостосунки. То не слід пестити меньшенького!!! просто займіть нейтральну позицію.

3. Ніколи не пояснюй своє "не можу", бо в нас маленький

- Мама, мама - давай мячика кидати
а я тим часом годую лежачи свого тижневого малюка
моя відповідь
- я не можу, бо я братика годую - не підходить. Дитина швидко зрозуміє, що через братика мама часто говорить "ні". звідси буде і неприязнь до нього

то ж я відповідаю так
- ой в мене ніжки болять. я зараз трохи полежу і буду мячик з тобою гратися. хочеш можеш біля мене посидіти. або я тобі казочку розкажу.

4, Памятай що старша твоя дитина, теж дитина!!!
Яка ж старшенька мені здавалася великою, як я приїхала з роддому . ПРосто гігантською
Яка голова!!! Які долоні!! А які ноги!
- доця тобі черевички не тиснуть. а то щось ніжки твої швидко виросли, - спитала я через пару днів після повернення з роддому ;)

Так само починають зашкалювати вимоги до дитини. Адже її вміння значно переважають вміння молодшого дитяти.
і ходить вже сама, і на горшок і їсть.
Це моя була сама більша помилка - я починалася часто на неї сердитися , коли вона не задовільняла моїх сподівань.
але я себе завжди смикала такою фразою - "їй всього лиш три. Три рочечка. Це ж так мало"

5. Негативні емоції старшої будуть таки виходити. ТЕРПИ!
Звісно те що молодший кричить серед ночі. Що мама не має на тебе більше так часу. І взагалі радикальні зміни в сімї
це все не лишиться безслідно для вашої старшої дитини
Але головна наша ціль - щоб вона не ревнувала.
і вона досягнута.
а вже те що дитина стала меньше слухатися і вередувати н-д.
чи раптом розівчилася ходити на горшок
чи стала дуже не уважна
чи гірше вчитися тощо
це вже другорядне і тимчасове. Головне знаходьте в собі сили це все терпіти і пояснювати і виховувати далі.


6. Не роби кардинальних змін у житті старшої
це я про садочок. Якщо дитина не ходила в садочок до народження дитинки. то не треба два стреси накладати один на одного. Треба було це зробити або за півроку до або після народження братика
Або ж знаю що бабусям віддають старшу дитину. так теж не треба робити.

бо у всіх проблемах дитинка буде потім звинувачуваити появу молодшого братика


Ось наче й усе.
Реально я зрозуміла що я досягла результату. це коли малюку було 3-4 місяці.
Ми з донею мали не приємну розмову. І я сварячи її, допустилася помилки - почала сюськатися з малюком.
Мабуть класикою було б якби доня сказала - " це моя мама. не говори з нею"
але вона сказала - "це мій братик. не грайся з ним" - тобто вона сердилася на мене і свій поганий настрій вона виливала на мене. А брату таки він не дістався.
я була рада що удар получила я , а не він!

[Milichka]

Liljondr, дуже мудро :roses: . Впевнена, багатьом мамусям пригодиться твій досвід.

[Перлинка]

Я нічого не робила спеціально ,але проблем у нас тоже нема і не було ,ніхто не почувається меншовартісним і ні до кого не ревнує.

[mala-karta]

Перлинка , а може ти не помічаєш?

[Перлинка]

mala-karta

звичайно,я взагалі їх рідко бачу,навіть не помню як кого звати

[олеся]

А в мене така ситуація що старшому напевне аж забагато уваги приділялося, бо зараз якщо я його насварю то він розвертається і каже: я тебе не люблю, а Павлика люблю... Але проходить кілька хвилин прибігає і каже а я тебе вже люблю... Я не знаю що в такому випадку робити і що казати йому, як то правильно було б в нашому випадку.

[Перлинка]

думаю що дітки які до появи наступної дитинки сильно привязані до мами ,мали з нею і лиш з нею тісне спілкування,страждають подіюними проблемами ,ну і ще напевно від вродженого характеру залежить.
у нас конкуренція між старшими присутня,але при цьому ніхто ні когось іншого ані себе зайвим не вважає і і до нас ані скарг ані претензій на цей рахунок не предявляють.

[олеся]

Я завжди згадую свою лікарку гінеколога. Коли прийшла на огляд після родів то мене вона питала як дитину назвала, і після того як я сказала то лікарка відповіла що практично всі Андрії вередуни і мамині синочки :emphaty: