, або тільки іноді балує малих, коли я тримаю їх в дисципліні.

Liza написав:хіба що, якщо Святусько впаде трошки і вдариться, то я зазвичай в першу секунду мало не кидаюся до нього (НЕ до чоловіка :D, а до дитяти ), щоб заспокоювати, а чоловік мені нагадує, що но-но, спокійно, не жалій його так зразу. ми з ним просто домовилися, що малого сильно жаліти не будемо, якщо він впав, але ще не орьот.
mala-karta написав:Liza написав:хіба що, якщо Святусько впаде трошки і вдариться, то я зазвичай в першу секунду мало не кидаюся до нього (НЕ до чоловіка :D, а до дитяти ), щоб заспокоювати, а чоловік мені нагадує, що но-но, спокійно, не жалій його так зразу. ми з ним просто домовилися, що малого сильно жаліти не будемо, якщо він впав, але ще не орьот.
і ми так робили :), ну, не ігнорували, а просто відволікали - що от, дивися, телефончик, ля-ля-ля
тепер малий плаче тільки якщо конкретно вдариться
) коли і скільки купати, при виборі іграшок (колись хотіла купити синочку візочок, бо він в інших дітей на вулиці відбирав) а чоловіку, то дуже не сподобалось
бо нашо з хлопчика робити дівчинку і т.д. Хоча стараємось завжди у всьому знаходити компроміс 
Повернутись до Сімейні стосунки
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 9 гостей