Побори в навчальних закладах

[Oksana]

Ну я ж зразу написала, що то мої мухи, а в кожного з нас вони свої. Мене як факт не влаштовує, коли людина робить свою роботу, і чекає за то, щоб щось принесли. Ну от так мене батьки виховали, і ніц тут не зробиш. Я не чекаю поки мені принесуть конверт за мою роботу, тому і не розумію коли інші його чекають. Ну не для нашої я держави видно Я хочу працювати і отримувати за це відповідні гроші, а не чекати поки принесуть вдячність. Поки мені отримувати хороші гроші за свою роботу не виходить, але і конвертів за то не чекаю. Шукаю можливість заробляти більше, своєю працею.

[Перлинка]

Oksana

так то ж не значить шо хтось чекає чи вимагає

просто батькам хочеться віддячити так щоб та подяка якомога більше людині згодилась ,а не аби шо,головне ми віддячили традиційно ,квіти завяли ,цукерки зїли ,а вихователь далі на бобах

ти такий працівник ,як недавно Шалімар писала з червоної книги ,напевно всі мріють про таких працівників

Бач як Наталінда пише ,коли ті подяки йдуть не від серця ,то й приймати їх гидко ,бо вчитель чи вихователь себе тоже не на помойці знайшов ,хіба їх в тім вина що така біда в державі,порядку ніде нема

[Natalinda]

Мене як факт не влаштовує, коли людина робить свою роботу, і чекає за то, щоб щось принесли.

Оксана, ваші вихователі чекають??? Якось про це натякають?
Нерозумію я такого підходу. Мене так само як і тебе не влаштовує оте носіння конвертів, але я ні в якому разі не можу назвати це хабарем.
Зрештою

Хаба?р — гроші або інші матеріально цінні речі, котрі даруються посадової особі для її стимулювання діяти в інтересах особи, що передає його.

Як хабар можуть використовуватися як дешеві подарунки (парфуми, цукерки), так і цінна нерухомість, автомобілі. Іноді хабарем може стати якась послуга чи допомога у вирішенні якогось потрібного питання. Високий рівень використання хабарів у сіспільстві називається корупцією.

Кримінальним Кодексом України як за отримання, так і за дачу хабарів передбачено покарання.

Нерозумію чому привітання з днем вчителя/8 Березня/Днем народження називають в даній темі хабарем Ну поясніть мені тупій, бо я напевне ше більше не от міру сього.

[гра з вогнем]

Наталю, от диви. Є в мене подруга. я їй на дн шось дарую, вона мені не дн шось дарує, ми водимося з нею разом, і взагалі нас ці подарунки ні до чого не зобовязують

А в ситуації з вихователькою. От ДН в неї. Що може дитина подарувати на дн і що б виражало її любов і повагу: малюнок, саморобку і т.д. Що може вихователька подарувати дитині на дн? Посмішку, гру якусь і т.д. В такому випадку і стосунки рівнозначні і подарки нідо чого не зобовязують.

Якщо б мені хтось дарував щось матеріальне на дн, а я б і поняття не мала, коли в даруючого дн, я була б в непонятках. А особливо, якби це було щось суттєве і вагоме. Подарунок зобов'язує. Хочемо ми того чи ні.

Буває що є ситуації. коли і подарунком зобов'язують. але це вже відверті вимагання.

[Oksana]

Нє, наші зовсім нічого не вимагають. Я на наших вихователів не жаліюсь абсолютна, задоволена всім, і допомагаю чим можу садку і групі. Але часто зустрічаюсь з ситуаціями, коли на останні роки садку чи школи батьки починають жалітись, скільки з них тягнуть грошей на всякі подарунки-конверти і все таке інше. А всі ці проблеми ми самі успішно створюємо. Спочатку носимо в конвертах від групи, і від себе самого, щоб може краще доглядали, а потім жаліємось... Така в нас система в державі, і не лише в садках, а всюди, нажаль... І гірше всього, що викорінити все це не вдасться навіть підвищенням зарплати, бо звикли ми так жити, всі чогось чекають ще з неба....

[Перлинка]

я не жаліюсь

[Перлинка]

гра з вогнем

це хіба у вас там де всі зажиріли може бути все так солодко і безкорисливо

звичайно що зобовязує подарунок,додає стимулу краще та якісніше виконувати свою роботу

я ,наприклад,навпаки боюсь що якби не було ще цих подарунків та конвертів,адекватні талановиті люди за поклканням не йшли б в цю професію ,і тоді набирали б на вихователів таких що вже нікуди їм діватись ніхто ні на яку роботу більше не бере,чуть лі не санітарок
бо ,погодьтесь,робота таки не вдячна
для мене це не зовсім втішна картина

[Natalinda]

І гірше всього, що викорінити все це не вдасться навіть підвищенням зарплати, бо звикли ми так жити, всі чогось чекають ще з неба....

От мене наприклад це дуже ображає.
Я працювала в школі три роки, не иак аж багато, але достатньо. Нічого не чекала, намагалася взагалі уникати таких ситцацій з цукерками чи ще там чимось, не те що б не афішувала, а наагалася приховати дату свого народдження, бо ненавиджу оце балакання поза очі.
Але десь батьки таки випитувалися, взнавали, вплоть до адреси, і дарували абсолютно непотібні мені речі, за які я потім мала б бути должна їм чи їхнім дітям.

Чого можна добитися хабарем в садку? Крім місця думаю більше нічого. Якщо вихователька не дивитиметься за дитиною, та собі шось приробиь і вихователька буде відповідати за це. Скажіть воно їй треба?

Отим рівнянням всіх під одну лінійку самі батьки відбивають бажання у тих самих вихователів/вчителів працювати. А нашо? І так не догодиш.

Якшо хочете привітати щиро, то вітайте і забудьте про то.
А то купа таких ситуацій шо на зборах скажеш мамі котрійсь, шо то не лише вашу дочку однакласники матом криють, то і вона їх нормально посилає. А мама потім говорить, ото вчителька, ми їй на день народження сервіз подарили, а вона на мою доню наговорює.
Не хочеться після такого нічого, ні подарка, ні квітів, ні дякую чути не хочеться.

Сьогодні їду маршруткою додому. Дві мами з батьківського комітету тарабанять величезну дешеву вазу і розповідають на всю маршрутку шо то подарунок класній керівничці на день вчителя, бо ж вона собі такого купити не дозволить....а чого ж тоді вони собі це дозволили я зрозуміти не можу

[Oksana]

я не жаліюсь

Перлинка, ти так само одиничний випадок, з тих хто не жаліється :grin:

[Oksana]

Нє, Наталю, я ще й проти отих всіх ваз непотрібних нікому, і яких потім ніхто незнає де діти. Я просто в ідеалі кажу, що квіти з цукерками це зовсім не поганий подарунок!!! Це просто ми розівчились радіти таким подарункам, навіть якщо вони від щирого серця, бо зразу рахуємо що за ті гроші могли б купити до хати. От і все. Я не про тебе Наталочка, в взагалі про всю цю систему в державі. Не вміємо тішитись малому, переводимо все в грошові еквіваленти.
Квітка зівяне, цукерки не любить...балувані ми. Я не хочу нікого образити, я не звертають до когось окремо, я просто хочу сказати, що в любій установі в нас так. Не лише в освіті, всі чекають поки їм сунуть, і всі сунуть, бо тре віддячити. Отак і сунемо один одному, а потім жаліємось один на одного...