сидить моє чудо, пазли складає. потім шось сказала. я не зрозуміла. перепитую. вона мені знов те саме. і так разів з 5 ми перемовлялись. зрештою тяжко вздихає, повертає голову знов в бік пазлів: -вяжи собі.
Nelya, я це бачу! Сьогодні Давид "відбивав" у тата сестричку: тато, не чіпай Терези, вона моя женщина! Вона моя женщина, а я її мужик! (звучить як "зєнщина" і "музік")
А ще діалог між дітьми на тему хто є хто: Д: я і тато - хлопці, ти Тереза - дівчинка, а мама - Таня. Т: мама - Ваня? Д: нє, Ваня - це дід! Ти не понімаєш!
Думати не боляче. Вірити не страшно. :)
Бережи, Господи, мою родину, щоб єдність і злагода панували в ній.
На днях ходили з малим в супермаркет. Проходим біля відділу, де на прилавку (точніше в такому скляному холодильнику) розкладені ковбаси-сардельки. Малий дивиться на те все чудо і каже з такою задумою: "НАКАКАЛИ"
Моя старшенька про старшого звідного брата (20 років): -Мама, чого Юрчик палить? -Мабуть йому так подобається, любить він палити. - Мама, він що МУЖЧІНА?:
Дарця добралася до муки, яку я в кружці забула на столі. сидить на підлозі, вся і все в муці. на питання шо вона робить, дитина так впевнено - колобка. так. теба
я завжди той, ким я собі здаюся - а моє уявлення про себе постійно змінюється А.Жід не кажіть мені шо робити, і я не скажу куди вам іти)))
Діти біігають у парку по кущах, одне за другим. Тереза мені гукає: мамо, дивись, я ВІЗДЄ!!!! А ще часом видають цілими фразами на російській :? Типу: "ну, что, красотка, поехали кататься?" (Давид питає Терезу) або: "вот это здорово!" (це вже з "Маши і Медведя")... ми з чоловіком випадаємо в осад.
Думати не боляче. Вірити не страшно. :)
Бережи, Господи, мою родину, щоб єдність і злагода панували в ній.
В суботу приїздили мої батьки (живуть в іншому місті), тішилися внуками. То було таке, що вони дідові живіт осідлали (він лежав на дивані) і гралися, що на мотоциклі їдуть. Давид потім придумав і розказував історію, що сяде на мотоцикл, поїде за пивом, а потом до "своєї зєнщини" і вони будуть разом кататися і пиво пить... :shock: :omg: На питання, де ж та його "зєнщина", розсудливо зауважував: так он же ж, в діда на руках сидить! (і, справді, що не зрозуміло?)....
Думати не боляче. Вірити не страшно. :)
Бережи, Господи, мою родину, щоб єдність і злагода панували в ній.