Емоції під час читання

[georginochka]

О, ця книжка і на мене справила неабияке враження. Ще колись давно я читала Матіос "Життя коротке, щоб казати ні", а вже пізніше "Солодку Дарусю". Дуже в неї все по справжньому, гостро, болісно і через край.

[Liza]

в шкільні роки я зачитувалася повістями "Дінка" і "Дінка прощаєтся с дєтством" Осєєвої. товстнькі книжечки були. по їх прочитанню я мала відчуття, наче завершився якийсь етап мого життя, який завершувати не хотілося. ще б ні - там йшлося про життя дівчинки приблизно того віку, в якому була я. Дінка була для мене подругою . маю ел.варіант йих книг - дуже хочу колись знову почитати.
пишучи, знайшла я ще таке, де можна читати онлайн

Прихований текст. Щоб його побачити, Вам необхідно зареєструватися!

кілька років тому я прочитала "Ігри" Ярослави Литвин (перемога на "Коронації слова").

там йдеться про віртуальний роман між хлопцем і молодою жінкою. кінцівка стала для мене раптовою і якоюсь жорсткою - поселила в мене камінь на душі, такий філософський, шолі...

[Liza]

я зараз читаю про подорожі Максимки Кідрука. бувають моменти, що читаю про його пригоди - і проживаю то разом з автором. ах! :)
невгамовний мандрівник, цікавий письменник, різносторонній інтелектуал і кльовий чювак :)
з прочитаного мною:


скоро почну

[Nymydora]

А я солодку Дарусю більше ні в жисть читати не буду. Я хочу, щоб книжка мене на позитив нелаштовувала - негативу і в житті вистачає. А я коли це читала, то мені волосся дибом стояло.

Зараз читаю Олді "Еллада". Читати-неперечитати.

[Natalinda]

Я от не читала тої Дарусі, читала мама моя - то каже шо їй зовсім не сподобалося, того я й не читаю

[Перлинка]

А я солодку Дарусю більше ні в жисть читати не буду. Я хочу, щоб книжка мене на позитив нелаштовувала - негативу і в житті вистачає. А я коли це читала, то мені волосся дибом стояло.

років з сім тому мої подруги читали ,дуже перлись від діалекту автора,так у них по рідних селах ще досі дехто розмовляє ,я не люблю літератури настільки рясно прикраашеної невідомими мені словами ,тому й читати не взялась

а що з сюжетом там такого страшного ,вбивали когось?

знаю вистава є за цим твором ,не бачили?

[happymami]

Перлинка та троха вбивали... Важко сюжет пояснити... Там про історію українського народу в селах. Коли приходили одні, вішали, тоді інша власть приходила - ше якісь гадості робила, всіх на війну забирала... Не скажу, що в мене ця книга викликала негативні емоції, але камінь явно лишила якийсь. Не камінь, а просто я іншими очима глянула на життя своїх прабабусь.
Моя мама читала - їй сподобалося, аж плакала, бо їй то близьке було. Вона навіть брату своєму книжку передала в Дніпропетровськ. В них просто вся родина в Сибірі, тому їх так і зачепило...
Там вся сіль, як на мене, в кінцівці... Неочікуваній і дуже драматичній. Я поки до кінця не прочитала, то не могла докупи скласти те, що читаю. Так, ніби книжка задом наперед писана. Але цікаво. Про діалекти... я чомусь мало які слова зрозуміти не могла... хм, може просто і без тих слів було ясно про шо мова? ХЗ. Але без того діалекту воно б по іншому сприймалося. Так, ніби не про село писано. Так, ніби не про ті давнішні події...

[mariana]

Вистава є, в Чернівцях її в театрі ставили, чоловік мій бачив, я тільки книгу читала. Взагалі Марію Матіос треба всю читати, в усіх її книжках про долю українського народу. А стосовно діалекту, то всі події відбуваються на Буковині, відповідно і мова така, нам галичанам трохи незвична, але мені зовсім не заважало це читати.

[Перлинка]

дякую ,дівчатка,тоді я по тій же причині що й Нимидора не хочу це читати
плекати в собі дух націоналізму не маю ні потреби ні бажання,тим більше сповнюватись якимось негативом,скорботою ,жалем

[happymami]

Перлинка та ніхто ж і не агітує :grin: ;-) . Тема про емоції, от і розказуємо, кому які емоції яка книга викликала. У мене не було негативу. Був мабуть більше жаль, як ти пишеш. Но він не був негативний. А комусь дійсно нерпиємно таке читати.
Всі ми різні.
Я колись від Есмеральди в "Соборі Паризької богоматері" не так шоб торчала але мені подобалося, а знайомі казали шо брєд і їм не йшло. Зато мені не пішов Карнегі "Как завєсті друзєй" чи шось в цьому роді, хоча весь клас на той час вважав цю книгу цікавою і читав взахльоб ;-)