Шлюб по "зальоту"

[гра з вогнем]

А Вы, все ратующие, СТРОГО соблюдаете ВСЕ традиции?...

И тогда при чем здесь белое платье?! Если говорить об УКР. ТРАДИЦИЯХ. Венок на голову, на тело рубаха, юбка-фартук-жилетка красные сапоги - и под венец!

я намагаюся дотримуватися тих традицій. які мене зацікавили та у яких я вбачаю певний сенс.
українські чоботи у традиційне українське вбрання не входять, або щонайменше це буде залежати від регіону.

ми говоримо не про українські весільні традиції (оскільки зараз дуже мало шлюбів відтворюють українську традицію) а про, скажімо так, європейські. українські весільні традиції беруть своє коріння у язичництві тому відтворити їх зараз нереально. з хрещенням русі в україну прийшли й інші традиції, інші обряди, які міцно закріпилися.

[гра з вогнем]

або живеш в цьому суспільстві. або йдеш і створюєш своє.

Нет.
Я живу в этом обществе так, как мне удобно. И никому это не мешает.

Ні ти живеш у цьому суспільстві так як тобі зручно ПОКИ це нікому не заважає.
А далі за ситуацією і залежно від груп підтримки та міцності цього суспільства.

[Shalimar]

Ні ти живеш у цьому суспільстві так як тобі зручно ПОКИ це нікому не заважає.

или "пока"
Но у меня до этого не доходит. Так что гармония.

[Shalimar]

я намагаюся дотримуватися тих традицій. які мене зацікавили та у яких я вбачаю певний сенс.

ааааа!!
хха-хха-а
То есть себе Ты позволяешь выбирать - чему следовать, а чему нет.
Но в выборе беременной невесты одеть белое платье и фату видишь вызов обществу и далее по списку...
Тогда Ты ничем от нее не отличаешься.

[гра з вогнем]

Shalimarя просто не всі традиції знаю і не всі традиції вважаю такими, що типові для українця. наприклад я б із задоволенням дотрималася традиції поганського весілля якби могла більше про неї дізнатися.
також частина того, що традиційне зараз насаджене зверху, а не є рос ісконно народною спадщиною.
це важке питання.
але я дотримуюся тих традицій, які полегшують мені життя, або покликані це зробити. адже єдиного переліку традицій обовязкових для слідування не має. кожен до тіє чи іншої міри створює сам собі свій світ.

а чим я маю відрізнятися від вагітної нареченої? вагітна наречена це не клеймо.
вона вагітна наречена, я нерадива мама. хтось святкує паску, а хтось різдво. невже це робить одних кращими, а інших гіршими - навряд чи.

[Shalimar]

кожен до тіє чи іншої міри створює сам собі свій світ.

и я о том же!!!

а чим я маю відрізнятися від вагітної нареченої?
невже це робить одних кращими, а інших гіршими - навряд чи.

Ты же писала, что для Тебя это недопустимо.
И что гордиться там нечем...
ну и.... я приводила цитаты
Ты разве не считаешь себя лучше? выйдя замуж девственницей в по праву белом платье
Если нет, тогда о чем Мы речь ведем??

[Natalinda]

Ох скількия всього пропустила
Навіть не знаю з чого почати
Перш за все я нікого не засуджую ;-)
Рада за всіх тих хто вірить шо весілля варто робити заради того шоб показати дітям знимки, і шоб старша дитина колись порахувала приблизно коли її зачали, і за тих хто переконаний шо то зовсім не вагітність спонукала хлопця/чоловіка до одруження (весілля)
В своїх постах я писала шо в мене по тому поводу власні мухи, спричинені вихованням і вагітна я б заміж 99,9% шо не вийшла б.
Я будучи не вагітною нареченою не сильно рвалася до білого плаття, саме знаючи його символіку
Фото наречених дійсьно гарні, але все одно я до такого ставлюся негативно, для мене це не прийнятно, але оскільки вагітність жодної вагітної нареченої мене ніяк особисто не зачіпає, то я всім бажаю щастя :roses:

[гра з вогнем]

Shalimar ну для мене і нерадивою мамою неприпустимо бути. але я такою є і нічо не можу з цим зробити, бо інакше не виходить.
але типу стараюся хоч трошки відповідати своїм уявленням про маму.

а про гордитися. я писала, що це інша паралель.
вагітністю гордитися так; гордитися тим, що вагітною виходиш заміж - кожному своє; демонструвати свою вагітність у весільному вбрані - для мене ні. оскільки це підриває певні традиції, це як вседозволеність, це не формує відчуття святості шлюбу, таїнства шлюбу. тут уже час дбати про таїнство народження.
на мій погляд потрібно віддати належне одному таїнству, а потім перейматися іншим.

я не вважаю себе кращою лише тому, що завагітніла після одруження.
але й виставляти на показ своє інтимне життя, ратувати за дошлюбне статеве життя, заохочувати нехтування весільними традиціями та розважливим ставлення до свого репродуктивного здоров'я - я не буду.

[Перлинка]

Якась дуже хитка позиція. Не ми багато, що придумували. А якже бути з віковими традиціями народу? А як же оті такі шановані традиції наприклад, йти до церкви з кошиками, святити Паску., красити яйця... Це теж традиції, і не ми їх придумали. Але чогось дуже багато людей їх вважають непохитними. Чи їх теж персонально узгоджувати з кожним?
Іншоми словами, якщо дуже хочеться, але не можна, то стає можна?

чому це хитка?я не дотримуюсь людських традицій та ритуалів,вони для мене просто нічого не значать ,я вже писала тут і це не тому що мене в цьому не виховували,а тому що я свідомо переосмислила і відмовилась від них.
я їх не боюсь і не жахаюсь,можу навіть підтримати по приколу якщо вони не суперечать християнсву як наприклад свято івана купала чи ворожіння перед Різдвом ,але я не живу людськими традиціями і не бачу в них сенсу.

паску з крашаними яйцями я святити не ходжу і можу аргументувати чому,але чи зможете це зробити ви окрім того що то традиція і ваші предки всі так робили?

Для мене існує лиш одне беззаперечно авторитетне джерело Новий Завіт і лиш звідти я визнаю традиції та ритуали, і то їх там не густо

Якщо там не написано що треба святити розмальованы яйця-я не вважаю що щось порушую
Якщо Ісус зблудившу жінку простив і не дав побити камінням -то чого я маю робити інакше?І засуджувати її за білу сукню?
Звісно що не завжди виходить всього дотримуватись ,але я намагаюсь,правда часто наступаючи на ті ж граблі як твердолоба
і чого мабуть не роблю свідомо,то не ношу хустину-це мені прийняти важко,але можливо й тоді все інше би легче давалось-бо в цюму полягає смирення

Все інше від людей,а вони багато чого можуть понавидумувати

от допустимо якби я була цариця і стала вигадувати та насаджати чи вводити в моду народу якісь нові традиції та обряди на свій розсуд ,хто зна ще на скільки віків вони могли б укорінитись ,якби ті традиції були людям до вподоби

але дотримуватись чи не дотримуватись отого людського -то вибір кожного і злочину в тому не бачу


А дівчині не вагітній,але мавшій дошлюбні стосунки можна в білій сукні виходити?
Бо якщо все впирається в мораль і в чесність перед собою а не про людське око-то різниці не бачу жодної

[Радмила]

А який сенс у весілллі, білому платті взагалі? Якщо вони живуть разом. Потім він, чи вона, вертаються до батьків на один день і там роблять театр в білому платті. Який зміст? Як жили вже до того. До чого тут вже біле плаття?
А щодо того, що мені по мозгам батьки проїхались. То я вдячна їм за те, що вони в свій час дали чітке розуміння мені моралі та порядності. І своїх дочок я виховуватиму в тому ж дусі. Бо бажаю їм щасливого майбутнього. І оступитись, обпектись дуже легко. І не хочу, що б десь колись їм дорікнули за позашлюбну дити чи тощо. І що б віялись по хлопцях перепробуючи, теж не хочу. Чи щоб підчипили якусь заразу, повіривши коханій половинці, яка вже теж десь попробувала. Для цього і є норми моралі, щоб вберегти. А оскільки більшість людей розумних доводів не сприймає (а мене то не зачіпить), то суспільство створило певні табу.