Я ні дочого і ні до кого не прив`зана окрім чоловіка дітей та батьків,яких могла б навідувати 2 рази на рік,а згодом,можливо й забрати (якщо б вони захотіли)
Те що виділено чорним стосувалось лише батьків,я не стала уточнювати,тому що мені здалось що в пості ,який цитую нижче я дала ясно зрозуміти,що якщо емігрую ,толише з сімєю.Вибачте ,що висловилась незрозуміло.Пишу майже всюди "я" ,бо моя сім`я,чоловік ,діти(допоки неповнолітні)це для мене нероздільне поняття.Тобто ми одне ціле,тим більше ,що в цих питаннях з чоловіком абсолютно солідарні.
Хотілось би,виїхати гонорово,легально,купити відразу там житло,мати кошти на свій бізнес .Просто нам з чоловіком вже не по 20 ,що можемо здобути там освіту,отримати хорошу гідну наших здібностей роботу.Висновок на все це потрібно заробити тут,а в такій ситуаціїї в цій державі ,якщо ти не злодій,не хабарник,не аферист не махінатор,це зробити не просто.Тому маємо те що маємо.Але надіїї я не полишаю.
Ще раз повторюсь,що якщо не вдасться виїхати як біла людина ,нічим не жертвуючи,то нікуди не поїду.У мене тут була няня ,доморобітниця(зараз нема ,бо ми вже сидимо на чемоданах,бо переїжджаємо до Тернополя з іншого міста)не знаю як буде в Тернополі,можливо з маминою допомогою справльсь сама.Просто веду до того ,що я не маю потреби побиратися в світах ,і чоловіка свого бережу,навіть в найгірші наші часи,коли грошей не вистачало на елементарні речі ,я була проти того щоб розлучатись,щоб хтось з нас їхав на заробітки,тим більше на важку фізичну працю.Бо знала ,що ми маємо здібності та потенціал заробляти на життя не важко.
Тобто звісно ж якщо обирати між жити добре тут ,та жити важко там я оберу тут.Але якщо обирати між жити добре тут та жити незрівнянно краще там,то я оберу там.Тому ,якщо нам видасться нагода емігрувати легко та безболісно,я зроблю це з превеликим задоволенням,маю такі плани,але не маю такої мети,тобто не рвусь за кордон будь-якою ціною.
