Свідки насильства

[Перлинка]

мені навертаються сльози на очі ,коли діти,навіть не підлітки ,свідки пожежі рятують з вогню сусідських дітей і не думають що вони ще маленькі для такого вчинку,ясно що на таке здатен не кожен

але тут просто подзвонити невідомо чому було страшно чи соромно ,заради своєї безпеки ,впевнена що не соромились би і не боялись зняти слухавку та зателефонувати ,напевно в будь якому віці

[happymami]

Ну це вважко зрозуміти... Коли пожежа - це інше. Тоді не думаєш, мабуть, ні про шо. Є мета - і рятуєш, чи тікаєш, тут вже від особистих якостей залежить.
А коли йдеш, приміром, зі школи, і збоку двоє пациків, то явно пхатися до них не будеш, бо страшно получити. А стосовно дзвонити - не знаю. Я в такій ситуації не була. Але думаю. шо в багатьох випадках люди думають - а чо я буду дзвонити, вже полюбому хтось інший побачив і подзвонив. А може, просто є якийсь сором перед батьками (не знаю кого як, а мене теж виховували без сексу). І шо? Як ти при мамі подзіониш і скажеш - дівчину гвалтують? Коли вона навіть не здогадується шо ти такі слова знаєш... Сором сильніший за бажання допомогти, бо мабуть усвідомлюєш, шо ти тій дівчині всеодно не допоможеш.
ХЗ. Я пишу досить абстрактно, бо не знаю, як би поводилася. Але вбиває ше така річ, шо коли ти з круглими очима прибігаєш в якесть середовище, мол поможіть, подзвоніть, ше шось, бо там шось таке чи таке відбувається і комусь потрібна допомога. то зазвичай на тебе дивляться, як на сумашедшу і кожному своя хата скраю.
Навіть простий приклад - хтось застряг в ліфті... Бігаєш між оверхами, просиш когось подзвонити бо номера не знаєш, тощо, а кожен відмазується. Моя зхата скраю - то про нас, хоть ти вбий. А більшість таки з цим діагнозом і живуть.
Мого чоловіка в Києві били прямо перед входом в магазин - ніхто навіть слова не сказав. Хоча чоловіків було багато і якби об'єдналися, то би нападників легко відтіснили. Люли зараз стають черствішими, пишу банальщину, пра? А в дитинстві не всі мають сміливість шось сказати проти більшості чи шось зробити проти течії. особисто я довший час такою була. шо краще змовчу, краще потерплю, краще зроблю вигляд шо не бачу чи не знаю, але не зроблю чогось наперекір суспільству. Тому Оксану можу зрозуміти

[Перлинка]

я можу зрозуміти що бувають слабодухі люди ,але не можу зрозуміти чому їх так багато ,і це напевно не від віку залежить

чому ніхто не думає що завтра може бути він ,або його рідні на місці того кого бють,гвалтують,вбивають ,на ваших очах,а ви їх відводите і робите вигляд що нічого не бачили і не чули?

[Перлинка]

я боялася про таке розказувати вдома, не те що в міліції

А чого боялася ,як це могло тобі зашкодити?

[Alisa]

Прийти додому звякнути в міліцію - не подвиг. Безпеці телефонуючого нічого не загрожує.

Я свідком злочину не була, але швидку викликала, і стояла її чекала, тримаючу блюючу на мене бубусю з підозрою на інсульт.
Є люди , що підходили й питали що сталося, й шли собі далі. Деякі взагалі не підходили...
Лише одна жіноска лишилася зі мною чекати швидку....

А ще випадок... Медсестричка бігала під*їздом шукала чоловіків, що допомогти занести немічного дідуся в карету швидкої. Виявляється в обід в неділю на весь будинок з чоловіків був мій Артем....
Щось не віриться. Поховались чоловіки, бо мабуть було впадло штани вдягати й злазити з дивану...

[mari]

Хотілось б нагадати, що ми тут дискутуємо але не осуджуємо, бо писати і відкриватись людині про це і так важко, то не треба нікого молотком по голові ще добивати.
Ці історії для нас щоб ми знали що це є, а не щоб я зробила, а чого ти так не зробила як я, і щоб інший мав зробити.
Це вже було. Минулий час. В кожнї людини є свої установки з дитинства і в процесі життя.Все було так з певних причин і страх сам по собі- це дуже паралізуюча емоція, тому не знаєш як би навіть і сам зробив.

[happymami]

ніхто не хоче встрявати в чужі проблєми. ніхто не хоче брати до серця чужої біди. Бо кожен має свого достатньо. А ще - люди бояться якоїсь відповідальності. думаю, так було не завжди. Мабуть тому зараз так багато насильства - шо ніхто його не стримує. Раніше було соромно перед сусідами. А тепер ні. Раніше горілку забороняли - а тепер лиш школярам. ХЗ. хоча може то й стереотип
Мама розказувала, шо в її коліжанки тато коли пив, то їх круг хати ганяв добряче всіх. Такшо - чоловіки завжди були схильні до тиранства, особливо в нетверезому стані

[Тань]

Я також приєднуюся до дискусії проти насильства, а зокрема проти приниження людської гідності, тому що нормально вихована людина не може бути байдужою та стояти осторонь від цієї проблеми. Як говорив один з мудрих людей, що найбільш ганебне рабство - це рабство добровільне, можна сказати, що найбільшого приниження людина зазнає також добровільно. Останнім часом можна побачити людей, які, хоча і в силу різних життєвих обставин, образно кажучи опустили руки, а реально самі опустилися: бомжі, алкогольно залежні, волоцюги та ін. Розумію, що ми з вами не повинні знімати відповідальність за таку категорію людей, але ж основна відповідальність лежить на них за те, що вони принизили в собі Божественну природу, стали рабами, залежними, спасували перед життєвими викликами та обставинами. Для мене вони живі мерці. І іхній гріх - стоїть на рівні самовбивць.

[Milichka]

happymami, я завжди стараюсь допомогти. Бачила одного разу як мужчина у тролейбусі витягав з куртки підлітка кошильок. Наробила шуму, дядько кошильок кинув і вистрибнув на зупинці...
Тому не можу зрозуміти черствих, слабодухих, для мене це не пояснення. Я не говорю зараз про школярів, дітей, а дорослі люди.... нічим не можу оправдати їх поведінку.... На місці жертви могли б бути вони, іх рідні.....

[Milichka]

Я була свідком, коли дівчину запихали насильно в машину. Через закриті вікна на 4-му поверсі було чути. Крик стояв дикий, але ми з мамою єдині відгукнулись, мама кричала, щоб відпустили, що дзвонимо в міліцію, а я дзвонила в міліцію. Було уже темно ні кольору машини не було видно, ні номерів... В міліції сказали, що виїхали, попередили всі пости... Але потім дзвонила в міліцію, нікого не знайшли....

а дівчина врятувалася хоч?

Реально, двом жінкам, крім кричати з балкону 4-го поверху і подзвонити в міліцію, помогти тій дівчині було нічим. ... Поки збігти, поки обігти весь будинок ... Хоча впевнена, якби дома був тато - він би біг.

Я двонила в міліцію на наступний день - сказали, що нікого не зупинили, нічого не знають....

Дивує інше, що з 9-ти поверхового 5-ти під"їздного будинку відізвались тільки ми...