Бити чи ні?

[TanenRom]

mala-karta все правильно.
я до речі дотримуюсь думки, що дитині потрібно пояснювати і казати - нехай я це повторю 30 раз, але на 31 точно дійде.

[Marta]

Знаєш, так само, але часом нервує, коли я 30 раз повторюю, і присідаю коло неї, і так, щоб очі були на рівні її очей, і помало повторюю, і по-різному, а вона просто "включає мороз"- і то я бачу, що осознанно, спеціально, і язиком крутить в різні боки "Ля-ля-ля...ля-ля-ля...." От в такі моменти просто чуєш фізично, як така хвиля підступає до горла, думаю все-зараз вліплю і на тому станеться, але стримуюсь і просто розвертаюся і йду пару хвилин "подумаю про море"))...

Моя дитина така однозначно тоді, коли їй скучно і подвійно- коли лізуть зуби. Але коли я з нею дома сама, і сама маю повно справ, я просто не можу розірватися!

Але, яким би не був день, ввечері перед сном я її обов"язково обціловую і кажу, що сильно люблю і бажаю гарних снів. Мама теж може бути зла, має на це право, але дитина має знати, що незважаючи ні на що, мама її любить і буде любити ЗАВЖДИ!

[georginochka]

Мене малий коли доводив, я запихала його в ліжечко, колисала і співала пісень, голосно З боку певно виглядало, що мені добряче бракує Але допомогало заспокоїтись і мені і малому. А стосовно покарання, я нарешті знайшла вихід, купили маленький коврик, постелили в коридорі. Коли Марко навмисне накапостить, вдарить Златочку чи ще щось, його відправляємо на той коврик і не дозволяєм йти певний час. Плаче , злиться :o , але трохи постоїть і заспокоюється. Вроді гуманно і собі даєш віддихнути і педагогічний ефект мав би бути.

[mala-karta]

georginochka, ага
як кут

[Sawwku]

не зовсім, бо кут то може ще гірше, ніж вдарити (або рівнозначно)
надивилася вумних передач, то кажуть, що і в тому і в іншому випадку йде удар по енергополю дитини. але при довготривалому стоянні в куті воно поступово роз"їдається, тоді як при ударі не так сильно пошкоджується. сам кут - то зло.
а коврик серед коридору, по-моєму, оптимальний варіант

[mala-karta]

кут, то якщо типу саме кут в кімнаті?

[krapk@]

ага, якщо про феншуй-то саме в кутах збирається погана енергія, тож любіме дітьо туди не можна ставити. Я коли вже малий доводе мене-просто ховаюся, він бігає шукає, потім заспокоюється і починає гратися. Зразу думала що це злебуде лякатися. А тепер думаю-хай знає що якщо він поводиться дуже погано, то мама може зникнути. А він баче що нема публіки на яку можна грати далі і успокоюється.

[mala-karta]

а, то я тоді спокійна.
Бо в нас кутом називається місце між ліжечком і шафою.

[Ірунця]

Знаєш, так само, але часом нервує, коли я 30 раз повторюю, і присідаю коло неї, і так, щоб очі були на рівні її очей, і помало повторюю, і по-різному, а вона просто "включає мороз"- і то я бачу, що осознанно, спеціально, і язиком крутить в різні боки "Ля-ля-ля...ля-ля-ля...."

Ну просто діти не люблять довгих "проповідей" та повчань. Якщо ви дитині вже щось пояснювали, а на наступний раз вона "знову за своє" - не варто повторювати свої пояснення, можна одним словом нагадати те, про що ви вже розмовляли (напр. коли вже відбулась розмова про небезпеку вибігати на дорогу за м'ячиком - ДОРОГА! , і т. п.) Це змушує дитину аналізувати ваші слова і свої дії, пригадувати, про що це мама говорить... :?

А про фен шуй і тому подібне
Дівчата ну не наше то все, і не для нас. В українців є безліч своїх прикмет і ознак народних (не про забобони мова), від яких багато можна про життя навчитися

[Sawwku]

Ірунця, так то воно так. мені просто здається, що кут як явище - це суцільний негатив. я сама спробувала там постояти. скажу зразу - досить не приємно.