Бити чи ні?

[мешканка]

Ja ot 4esno ne rozymijy???Jakwo dutuny butu-vona bude sebe kraw4e povodutu-4u jak???Tak interesno :)

Особисто в моїй ситуації діти знають, що, якщо мама говорить строго і чітко-треба слухати, якщо не послухати-буде покарання (в більшості випадків це відправлення в кут), але й знають, що якщо буде істерика, брак поваги, егоїстичний крик чи кардинальний непослух і вибухом негативу-будуть биті. (пляцка по дупі). Часто попереджаю, що, як не послухають-дістануть. (але вони вже обидві великі і роблять все свідомо.) Тішусь з того, що биття-вже дуже рідкісний метод, який все рідше і рідше доводиться застосовувати. ( це в той час, коли інших дітей в такому віці, а то й старшими, тільки починають бити.) Вважаю, що "биття" для думаючої дитини-це вже дуже важке покарання, а для дитини, вихованої з любов"ю, биття-тяжка кара.
Зате, пишаюсь тим вихованням, яке даю власним дітям і в 1000 разів переконана, що робимо все правильно. Не зважаючи на важкий характер моїх дітей з ними спокійно можна ходити в гості, вони не влаштовують привселюдних істерик, не вилазять мені на голову, не вимагають 100% уваги і не ускладнюють мені життя, як спостерігаю це в інших сім"ях. Дуже гарно порівнюю тактику поведінки моїх дітей в мене вдома і вдома в бабусі і дідуся, де позволяється все і НІКОЛИ не карається. Правда, бачу й те, що багато залежить від самого характеру дитини. Тому тут все залежить від ситуації і від самої дитини та її темпераменту.

[гра з вогнем]

«Проявление любви и внимания к ребенку,— говорит Эндрю Гроган-Кэйлор, профессор университета Мичигана,— оказываются более эффективны». Совместный досуг и общение с детьми дают больший вклад в благополучие семейных отношений, чем все попытки «вбить» в ребенка представление о дисциплине.


http://www.gzt.ru/topnews/science/-bitj ... 99649.html

[LeeLoo]

«Проявление любви и внимания к ребенку,— говорит Эндрю Гроган-Кэйлор, профессор университета Мичигана,— оказываются более эффективны». Совместный досуг и общение с детьми дают больший вклад в благополучие семейных отношений, чем все попытки «вбить» в ребенка представление о дисциплине.


http://www.gzt.ru/topnews/science/-bitj ... 99649.html

Tak jak i ja musljy...........

[Перлинка]

Басни Крылова
Кот и повар
Какой-то Повар, грамотей,
С поварни побежал своей
В кабак (он набожных был правил
И в этот день по куме тризну правил*),
А дома стеречи съестное от мышей
Кота оставил.
Но что же, возвратись, он видит? На полу
Объедки пирога; а Васька-Кот в углу,
Припав за уксусным бочонком,
Мурлыча и ворча, трудится над курчонком.
"Ах ты, обжора! ах, злодей! -
Тут Ваську Повар укоряет: -
Не стыдно ль стен тебе, не только что людей?
(А Васька все-таки курчонка убирает.)
Как! быв честным Котом до этих пор,
Бывало, за пример тебя смиренства кажут, -
А ты... ахти какой позор! Теперя все соседи скажут:
"Кот Васька плут! Кот Васька вор!
И Ваську-де не только что в поварню,
Пускать не надо и на двор,
Как волка жадного в овчарню:
Он порча, он чума, он язва здешних мест!"
(А Васька слушает да ест.)
Тут ритор* мой, дав волю слов теченью,
Не находил конца нравоученью.
Но что ж? Пока его он пел,
Кот Васька все жаркое съел.
А я бы повару иному Велел на стенке зарубить:
Чтоб там речей не тратить по-пустому,
Где нужно власть употребить.

* Тризну правил - справлял поминки по умершему.
* Ритор - оратор, который произносит речи пышные, красивые, но пустые,
бесполезные.

Олнека вірно написала,що недисциплінована дитина сама від того ж і страждає,якщо вона не визнає правил ієрархії,авторитету батьків,і дуже небезпечно цей момент упустити,краще привити його з малечку,бо чим пізніше тим буде важче,особливо в підлітковому віці.
Вважаю,що від цього всім буде краще і легше жити.
Звичайний приклад:
З першого ж знайомства я дуже дивувалась як старші діти мого чоловіка мене беззаперечно слухають.Їм тоді було 11 і 12 років .Коли я згадую себе в цьому віці,то мене іноді було важко допроситись,або я могла просто сказати ай,не хочу.І ніхто мене не застваляв,не карав,мама жаліла,казала що ще нароблюсь.А свідомості мені нажаль не вистачало,щоб робити це з любові до мами ,і я цього довго не цінувала,а просто зловживала тим що можна себе так вести.Може я не знаю всіх дітей і людей на світі,але вважаю ,що більшості з них навіть самим добрим і розумним не вистачає свідомості,аби робити речі які їм не хочеться добровільно,якщо їм це не було привито з дитинства.Я не хочу щоб мої діти росли такими як я.
У мого чоловіка є таке поняття як "папин футбол"це правила,які він навіть не береться розяснювати,або випрадовуватись перед дітьми.Це значить так ,тому що я так сказав,і це не обговорюється,бо я головний в цій сімї і мій авторитет безаперечний.Якщо дитина до цього з дитинства звикає,то їй надалі нескладно бути слухняною їй же во благо,бо ми своїм дітям бажаємо тільки найкращого.
І не треба вдаватись у крайнощі,це зовсім не значить що в дитини нема свободи чи своєї думки,просто є рамки ,за які виходити не дозволяється.

А методи панібратсва ,дружби спілкування з дитиною на рівні я не заперечую і також практикую але коли спілкування ведеться лиш на такій ноті,то це вже рулетка,дуже великий шанс,що дитина забудеться хто є хто.

[гра з вогнем]

"Хто тремтить перед різкою вчителя, ніколи не стане воїном" Теодорих )

Дві протилежні думки:
Дж. Локк
"Упрямство и упорное неповиновение должны подавляться силой и побоями: ибо против них нет другого лекарства… Одна из моих знакомых, разумная и добрая мать, принуждена была в подобном случае свою маленькую дочь, только что взятую от кормилицы, высечь восемь ряд подряд в одно и то же утро, пока ей удалось преодолеть ее упрямство и добиться повиновения в одной, собственно говоря, пустой и безразличной вещи. И если бы она бросила дело раньше, остановилась бы на седьмом сечении, дитя было бы испорчено навсегда и безуспешные побои только бы укрепили ее упрямство, которое впоследствии весьма трудно было бы исправить"
Дж.Локк советовал бить детей до тех пор, пока взрослый не убедиться, что "подавил себе их душу".

Сухомлинський
" Там, где процветает наказание, где за каждый возможный отрицательный поступок предусмотрено соответствующее наказание, не может быть и речи о моральных привычках. Со времен Каина … мир никогда не удавалось ни исправить, ни устрашить наказанием: как раз наоборот. Самый большой вред, который причиняют детям и подросткам непродуманные, примененные сгоряча наказания, заключается в том, что наказанному уже не нужно прилагать внутренние духовные силы к тому, чтобы стать лучше. Большая мудрость в словах Ф.М.Достоевского: наказание освобождает от мук совести. Значительно легче наказать, чем добиться того, чтобы человек переживал собственную вину, карал себя своей совестью. А собственная кара, собственный голос совести в детстве и особенно в трочестве играет огромную силу"
Макаренко
битье вызывает детскую ложь и человеческую трусость, из забитых и безвольных детей выходят либо слякотные, никчемные люди, либо самодуры, в течение всей своей жизни мстящие за подавленное детство

Можливо ми просто не вміємо виховувати інакше? Адже шлях виховання без покарань важчий, триваліший, потребує постійної самоосвіти та самовдосканалення.
Адже вдарити значно легше, аніж пояснити а тим паче зрозуміти дії маленької людини.
Коли людина неспроможна впоратися з обставинами, тоді вона вдається до сили, чи правильний цей шлях?

[Перлинка]

Гра з вогнем ,пробач але я би погодилась з тобою,якби бачила плоди твого виховання.Але з того що пмятаю,ти боїшся дати дитні до рук молоток до відбивних,бо він або тебе ним буде товкти або по телевізору.

Якщо буду читати тут про дієвість твоїх методів,про те що зуміла знайти з дитиною спільну мову шляхом любові уваги,постійних розмов та розяснень,може я й прислухаюсь.

[Перлинка]

Тим більше просила не кидатись в крайнощі,бо вище наведені цитати інакше не назвати.

[гра з вогнем]

))
Перлинко, я теж можу люб'язністю відповісти про твоїх дітей, але не хочеться )
Зрештою це було б ницо.

Отож, раз вас так цікавить мій молоток для відбивних. У нас не кухонний молоток, а столярський, важкий, ним дюбеля забивають, дошки вирівнюють і т.д. Він ідеально підходить для відбивних, так само як ним легко можна розтрощити скажімо руку.
Тому цей молоток я не даю свому сину, щоб він за необережністю не втовк мене, себе чи телевізор. У нас строго стосовно цього молотка і ножів. Їх в руки брати не можна.
З іншої сторони у мого сина дуже добре розвинута уява і він дуже активний та рухливий хлопчик. Ще до року він вигризав собі печенько чи хлібчик у формі пістолета і стріляв з нього. Тому саме у нашій ситуації муха на стіні чи на телевізорі може перетворитися у м'ясо для відбивних. Мені б не хотілося, щоб дитина, допомагаючи мамі, чи роблячи добру справу (а з його погляду це так) завдала шкоди нашому майну.
Тому у мого сина є молоточок для крабів. Він легкий і ним можна товкти по стінах, спробувати зробити відбивну з власного пальчика чи з пальчика мами, зрозуміти. що це боляче і заспокоїтися. Ним він і товче, по стінах і по мухах. Я в цьому нічого поганого не бачу.
Але знаючи саме свою дитину я йому не дам нашого молотка для м'яса, убезпечивши цим його себе та наше майно. Разом з тим я забираю з нашого з ним спілкування ще одну критичну ситуацію. У якій інші мами могли б вдатися до "дієвих" методів пояснення чому не можна товкти телевізор молотком.
З часом син підросте і зрозуміє, що різні молоточки використовуються для різних цілей.

Зрештою, Перлинко, я не наполягаю, щоб ти прислуховувалася до моїх дописів. Особисто мені все рівно якими методами ти досягаєш послуху у своїх дітей.
Я пишу чому я не використовую тих чи інших методів :)

[Перлинка]

Пробач,не хотіла образити.
А що в 2,5 роки дитина не знає слова "не можна" чи но-но?

[гра з вогнем]

знає. але повторююсь, у мене дуже рухлива та активна дитина, яка легко заграється і якій інколи важко себе контролювати. ми вчимося контролювати свої вчинки і не заграватися в грі. але це для нас важка праця. тому я не ризикую.