Думала не свтрявати, та все ж...
[quote="oksana.tesliuk"][b]а так можуть казати лише люди, абсолютно не готові до самостійного дорослого життя[/b]
ше можна сказати, шо ділеко не всі жінки лікарі і не знають як воно має бути...
але в мене тоді зустрічне запитання: а чому ж Шалімар знає про це все, чому я знаю, чому інші мами знають???
бо ХОЧУТЬ знати і ХОЧУТЬ бути самостійними, свідомими...!!!
[/quote]
Прикро таке читати((( Оксано
Чому ніхто з вас, ні ти ні Шалімар не думаєте про те що є мами які не мають доступу до інтернету, не мають за шо купити книжку чи журнал про материнство, вагітність, пологи....Шо ж їм не вагітніти? Не народжувати?
Оця природність як на мене чим далі тим більше доходить до асурду, а це сумно(((

[quote="krapk@"]а по принципу мене нічого не болить, добре себе почуваю. Чекаю коли само почнеться. Дочекалася, що серце дитини перестало битися, а пройшло всього лише 42 тижні.[/quote]
42 недели - это уже верхняя граница.. А ходила на 41 неделе на узи? все-все проверили? и все было в норме? и насчитывала 10 шевелений каждый день? все-таки какая-то причина конкретная была? гибели плода
Даже уже родившийся ребенок не застрахован от внезапной смерти. БЕЗ причины. До двух лет. Особенно мальчики.

[quote="krapk@"]Тим більше реально до дня ніхто ж точно не скаже який у вас термін.[/quote]
а кто еще может сказать, как не ты сама? разве Б не считается от первого дня последних месячных?

[quote="oksana.tesliuk"]а якшо "не забиті", то чого сидіти вдома 43 тижні і не слухати висновків лікаря, не радитися з іншими фахівцями?![/quote]

а по принципу мене нічого не болить, добре себе почуваю. Чекаю коли само почнеться. Дочекалася, що серце дитини перестало битися, а пройшло всього лише 42 тижні. Мабуть після цього випадку я і боялася вже 42 тижня. Хоч теж себе почувала ніби навіть не вагітна. Тим більше реально до дня ніхто ж точно не скаже який у вас термін.

[quote="krapk@"]Повірте, далеко не всі такі забиті[/quote]
це мені сказала лікар-акушер гінеколог: "Лише 2% вагітних читають, питають і взагалі хочуть шось про це все знати, решта - по принципу "якось воно буде"!!!"
сидячи в чергах під кабінетом в ЖК, мала можливість переконатися в цьому на власні вуха - городять таке, шо в голові не вміщається

а якшо "не забиті", то чого сидіти вдома 43 тижні і не слухати висновків лікаря, не радитися з іншими фахівцями?!

я ПРОТИ стимуляції, не підтвердженої показами
але пам"ятаю і про те, що лікарі можуть і помилятися
тому зайва консультація зайвою в таких випадках не буває

[quote="krapk@"]якщо людина попадає в ситуцію, що загрожує життю чи здоров'ю в той момент лиш думаєш як буде краще дитині.[/quote]
А Вы не зациклились? :crazy:
никто не писал не даваться на стимуляцию, даже когда есть какие-то угрозы
и никто не писал сидеть дома до 43 недели, ждать, пока само не начнется

Звичайно я теж проти того, щоб мамаша йшла на 39 тижні і казала -все стимулюйте бо мені вже надоїло. Для цього мають бути показання!!! Причому перевірені. Насамперд здоровий глузд, так що думаємо, думаємо перш ніж щось робити чи не робити.

Крапка, Ты читаешь, что Оксана Т. и я пишем? )) Или Ты только себя слышишь?..

Я НЕ писала, что правильно не соглашаться на стимуляцию, даже если здоровье не позволяет самой разродиться.
И до 43 недели СИДЕТЬ ДОМА не нужно! а нужно с 41-й ходить ходить каждый день на осмотр и прослушивание к врачу! и сделать узи! потому как если все ОК, то лучше пусть ребенок родится САМ, потому что стимуляция - это насилие!!! и над организмом матери, и над ребенком. Да, если что-то не в порядке - стимуляция ПОКАЗАНА, никто не отрицает. Но если ВСЕ ХОРОШО, не надо стимулироваться ТОЛЬКО ПОТОМУ, что (ооооой) уже ж 41+ неделя... (ого-го).

[b]oksana.tesliuk[/b] ну давай обізвемо тих хто не хоче ризикувати здоров'ям своєї ще ненародженої дитини тупими, несвідомими і не самостійними. А ще обізвемо тих хто не дає прививки своїм дітям, а потім ще тих хто дає. А також можна гарно назвати тих хто народжує вдома чи тих хто народжує лише через кесаревий розтин. Тих хто годує грудьми до 3 років і тих хто на 3 тиждень починає догодовувати сумішами і т.д і т.п. Я не розумію цих звинувачень, чесно. Нам би лиш критикувати когось, не знаючи реалної суті. Так, всі лікарі тупі дурні і т.д, лише ми все знаємо, бо в інтернеті прочитали, чули що стимулювання це зло, а ми ж свідомі мами, як ми можемо робити дитині зло???? І це звісно так. Але далеко не завжди здоров'я жінки це дозволяє. А ще в нас мода є - періодами на щось конкретне, тоді все що не відноситься до цього активно заперечується. Інколи доходить до абсурду. На кожне покоління приходиться щось нове-нова тенденція, напрямок. Але треба думати своїми мозгами в своєму конкретному випадку. Звісно радитися, зі спеціалістами і бажано не одним і не двома. Але коли сидіти до 43 тижня (так зробила моя одногрупниця) вдома і не знати чого чекати, а потім мати дуже жахливі наслідки такого чекання, на мою думку це безвідповідально.

[quote="Marta"]От недавно читала про випадок, що лікарі пропонували госпіталізацію, бо вроді, [b]плацента не справлялась[/b] вже, а мама, наслухана про "природне материнство" написала відмову і чекала дома пологів. Дитина не вижила. [/quote]
Марта, я говорю о случаях, когда ВСЕ ПОКАЗАТЕЛИ В СОВОКУПНОСТИ в норме! и не призываю ждать "толчка природы" не смотря ни на что.
Я обсуждаю примеры, когда медицинских показателей для стимуляции нет! а сама мама и врачи - рады стимулировать