Natalinda я зовсім не називаю тебе лицеміркою..нащо ж перебільшувати і сприймати все так близько до серця? Тут в кожного свій життєвий досвід, в кожного своя ситуація і свої плани на майбутнє і казати, що хтось кращий а хтось - гірший не маю права.
я зовсім не говорю про життя на вокзалі та про схожі крайнощі. (всі ж ми розумні і освічені люди) Звісно і я не хочу народжувати щороку дітей і не хочу мати цілу купу малюків і свідомо на такий крок теж не піду. От тільки не можу зрозуміти, коли люди кажуть, що не можуть ПОЗВОЛИТИ собі ще одну дитину і це їх "стримує".... або що не прогодують трьох, або, коли дивляться на мене, питають:а як ви плануєте майбутнє своїм дітям забезпечити?

Так, ніби майбутнє було в наших руках і ми могли його до кроку спланувати. (тим більше в нашій країні)
Смішно стає, коли кажуть, що діти дуже дорого обходяться, тому не кожен МОЖЕ собі позволити двоє і більше...Обходяться дорого не діти, а батьківські "понти" (діти чудово обходяться без багатьох речей і від того не стають менш щасливими.)
Наталю, невже ти думаєш, що мої діти будуть жити на вокзалі, не будуть мати майбутнього, тому що ми не маємо статків...
Можливо, я наївна, але впевнена, що дітям грошей не треба і гроші тільки псують дітей. Можливо, моя дитина колись буде заздрити подружці, яка матиме щось краще, і від того буде почуватись "нещасною", але вона виросте і то оцінить. (як ціню зараз я моїх батьків)
Двоє моїх менших діток були не заплановані і, спочатку, не дуже бажані, але від того вони не є обділені чимось і я набагато більше здобула з їх появою, ніж втратила. А про їх майбутнє я зараз не задумуюсь, бо життя-дуже непередбачувана штука.
Але, в будь-якому випадку, я ЗА розумний підхід до батьківства, за виважений та обдуманий крок та за бажаних діток ну і за батьків, які не зовсім бажаних і не зовсім очікуваних дітей приймуть і будуть вдячні Богові за них.