А ми відлучилися... життя змінилося

давайте в цій темі будуть писатися враження після відлучення.
я досі не можу звикнути. вже десь тиждень. на фоні моїх роздумів про те шо "мо то вже відлучатися" дитина забула про цицю.
ітак з того часу вона вночі не прокидається взагалі (перших пару днів прокидалась я ), засинає після казки, зранку обнімається, цілий день навіть не згадує, що вона може поїсти (ні коли вдариться, ні коли капризує). то ше в мене може бути "рефлекс" дати цицю. правда денний сон важкувато в нас, але таке було і з цицьою.
а я - бо шось останнім часом гв мене дратувало і втомлювало. і ніч всю поспати хтілося.

нічого собі, Ліля, ви круті. Самовідлучення получилося... Я чула, що дівчатка швидше можуть сказати "бе" на цицю, ніж хлопці. Але шоб так рано... Круто))) Самовідлучення, то моя мічта :-|

я сама в шоці. якби хтось тижні два тому таке сказав, то б не повірила

ого класно, то і моя мрія. Тільки мабуть вона нездійсненна.

а ми вже майже 2 тижні зовсім без циці :) спимо цілу ніч в своєму ліжечку :-| стали краще їсти, а у мене нарешті перестала так страшенно боліти спина і я висипаюсь!

ох як завідую! я нині пів ночі ростила бажання малого відлучити, і вже пів дня не давала, маю намір витримати, бо поступове зменшення годування нам ніяк( але біда, молоко то в мене є(

І в нас вже діло до відлучення дойшло.
Вже 2 ніч без циці - і спить не будиться, я навіть не можу поняти що то таке :? :?
Ще з недільку назад бідкалась, як то відлучити плавно і без істерик, бо в майже 2 рокиЛюбчик вимагав цицю всюди і при найменшій потребі- пити-цицю; вдарився-цицю;щось мені нудно-цицю;вночі попісяв-цицю і так я думала буде тривати до безкінечності.
Чесно кажучи вже вимотувало мене дуже-дуже, про сон нічний вже й забула.
Ми почали ходити в садочок, правда на кілька год-може це якось вплинуло на мого Любчика незнаю.
Покищо вважаю, що ще його годую, а як далі так піде то мабуть почнеться новий етап в нашому з Любчиком житті.
.П.С. А так хочеться значок з цифрою 2 за грудне вигодовування, нам ще 1 місяця бракує

І ми вже відлучилися. Дитина прокидається дуже рідко. А як і встає, то лиш для того, щоб попісяти. Далі я кладу в ліжечко і вона спить аж до ранку. В основному вже спить цілу ніч (Боже, як я мріяла про цей час!). Ми з мужом не натішимось один одним!

Забула додати. Життя змінилось і не в кращу сторону. Відколи почався процес відлучення, моє дитя часто тримає пальці в роті, наче немовля. Пробую не акцентувати увагу, але деколи таки не стримуюсь, бо часом аж всю руку запихає. :? Тактильних відчуттів не повинно б бракувати, бо часто її обіймаю, цілую. Маю надію, що це швидко минеться.

taranjka, та сама штука!
Мені здається, що на фоні іншої вагітності відлучення проходить якось простіше... Принаймні в мене, та ще й taranjka про те саме, здається, пише. Молоко в грудях поступово зникає, чи змінюється на молозиво, процес чимось подібний до інволюціі.
Ми теж відлучилися абсолютно безболісно і непомітно, тепер засинаємо з примовляннями: не читай песінку, не читай книжечку і закривай очі (це так мала командує :) ) Я теж, як не дивно, особливо не жалкую, бо насправді годування груддю у вагітність якось виснажує і дратує, особливо на фоні підвищеною чутливості грудей...
Зате тепер обнімання-цілування з приказуваннями: мама, я люблю! то наше всьо. :)