Модератори: TaniaPicaSSo, Любов
TanenRom написав:Vika тебе можна привітати???
Особливо, якщо грудь була не переповнена... Я, чесно кажучи, закочувала очі і відволікала себе іншими, важкими думами про те, як краще їх годувати, кому дістанеться більше переднього, кому заднього молока і взагалі, що з цим всім робити... :( Зізнаюся, в перші дні після пологового теж часом сиділа з ним, доки не заморювався і не засинав просто на руках... Але то теж був не вихід. Помітила, що гірше було, якщо груди давала, а потім приходилось забирати: чи мала вже сплачеться, чи я (бо таки було часом боляче), чи терпець мені уривався. Довелось зізнатися собі, що моя спроба танедему зазнала краху і ліпше не дразнити дитину взагалі. Довелося викручуватись. Мені пощастило, що мій добрий хлопчик пішов мені на зустріч в тому, щоб почекати своєї черги перед сестричкою. Отож, я лягала з малою, годувала її, а він пристроювався з іншого боку від малечі, і потихеньку засинав. Або ще варіант: я її колихала стоячи біля ліжка, а він лежав, співала колискову, звісно, більше для нього, ніж для Терези, так теж засинали. Ще в нас завівся ритуал читати на сон Чуковсього таким особливо-розміренним-страшенно-сонним-монотонним-голосом-під-який-практично-неможливо-не-заснути. Поступово, за місяця два-три Давид (і ми всі) пристосувався до нових обставин, думка про цицю якось непомітно зникла з його горизонту, натомість почали переважати читання віршиків і переказування казочок в маминому віртуозному виконанні. ;-) Я переживала, що це ультрашвидке відлучення якось недобре вплине на нього (є в мене такі приклади серед знайомих), але, слава Богу все пройшло нормально. Гадаю, нам просто не вистачило тих декількох місяців до його реального самовідлучення. Перепрошую за таку довгу історію. Повернутись до Грудне вигодовування
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 6 гостей