Зміна уявлень про материство

[pan_kotskyy]

- кардинально помінялась думка на рахунок прививок, тепер я проти, раніше було пофіг і "як скаже лікар",
- ствердилась на рахунок вірності ГВ, признала для себе, що півроку годувати це зовсім не геройський вчинок і зовсім це не багато,
- за одно взнала, що дитина може вирости без соски,
- раніше думала, що в півтора року малий піде в садок, а я на роботу, ось вже 2,9 і ніхто нікуди і не думає рипатись,
- до року люто ненавиділа мамів, цьоць, бабусь, погляди яких відрізнялись від моїх(читати правильних), тепер заспокоїлась, кожен має право помилятись :).
- шкода, що інформація про слінги до мене дійшла, коли я вже рік малого на руках відносила, ну нічо, ще все попереду...
- відкриття продовжуються....

[Nymydora]

Я думала, що буду таааакою продвинутою мамашею: соску ні-ні, три роки в декреті, всі геть від моєї дитини, бо я тут виховую, розвиваючі методики мало не з пеленок і все таке... А ні... І соску дала, і на роботу вискочила, хоча потреби аж такої не було, і бабці-дідові спихаю, як тільки можливість з'являється... І методики лежать собі в куточку... І керують мною, всі хто хоче :( Теорія теорією, а практика виявилася трохи не така. А може то я сама винна, хоча і не дєвочка, і дитина дуже бажана, а не готова виявилася. Але і поганою мамою я себе не вважаю - так собі, середньо статистична.

[TanenRom]

Я до народження дитина взагалі мислила інакшими категоріями. Не розуміла жінок, які в декреті більш ніж рік. Сама вже будучи вагітною мріяла, що повернусь до роботи місяців в 6, але зваживши на прохання мами перенесла той уявний термін на 1 рік))) Зараз малому 3,5 роки - з роботи основної звільнилась, про вихід на роботу на повний робочий день навіть мови немає!

у мене така ж ситуація була, навіть мама з мене сміється, чого на роботу не виходжу, а то геройствувала, малу - бабусі, а сама в 6 місяців на роботу!!!
у мене співробітниця прийшла до нас працювати коли малій виповнилось 11 місяців, тоді я вважала, ще це нормально, яка вона молодець, а зараз дивлячись на свою малу, не розумію, як її можна залишити на пів дня з кимось.

[mala-karta]

- до року люто ненавиділа мамів, цьоць, бабусь, погляди яких відрізнялись від моїх(читати правильних), тепер заспокоїлась, кожен має право помилятись :).

:thumbsup:
:zybu:

[мешканка]

а ще я відкрила для себе, який то важки труд материнство... і більше почала цінувати власну маму :) і зрозуміла багато з того, на що раніше обурювалась і ображалась у власному вихованні.
А ще я почала цінувати роботу педагогів, особливо тих, які працюють у садочку, а їм за те копійки платять... Та то непосильний труд і ніким не оцінений!

[happymami]

Сказала мені сьогодні одна дуже хороша мама двох дітей, що коли стаєш мамою, починаєш цінувати кожну хвилину життя і часто саме тому жінки творчо розвиваються в період декрету. Каже, ну шо ми робили до вагітності? лежали, читали, дивилися ТВ. А коли народилася перша дитинка - пішов процес навчання, самоствердження. самореалізації, пошуку і кожна хвилинка жиється не намарно

[mala-karta]

а я перший рік така була рада (і відпочинкові від роботи в тому числі), що щось почала робити аж ближче до двох :zybu:

[Melisa]

і кожна хвилинка жиється не намарно

Оце точно. Бо поки дитя спить, намагаєшся зробити щось, шо не можна було зробити до того. Або спиш при можливості. І такий той сон солодкий! А як вдавалось поспати 2 години за ніч, то так раділа, наче подарунок отримала. А до вагітності, та і взагалі, до материнства, на шо той час тільки не йшов, лише не на користь. :stupid: :ugeek:
Як добре, що я стала мамою!