Ужасть
))
Чота мені кажеться, у нас різні уявлення про
1) довгогодування. що для вас є довгогодуванням? скільки?
якщо сучасна наука рекомендує годувати мінімум до 2 років, то чи може 5 років вважатися довгогодуванням?
як на мене, якщо 2 роки це "хоча б", то 5 це норма годування :)
2) як виглядає і чим є годування після мінімальних 2 років?
отут мені здається вже взагалі кругововерть.
"дитина нічого не їсть - лише груди" - насправді діти в цьому віці їдять уже практично те саме, що й дорослі і, окрім того, материнське молоко.
"дитина постійно прикладається" - насправді в більшості дітей в цьому віці залишаються лише навколосонні і нічні годування. саме тому так важко знайти фото прикладеної до грудей 4-5-6-10 річної дитини. Ніхто уночі не фотографується.
"дитина не вміє заспокоюватися іншим чином, лише грудьми" - насправді ці дітки заспокоюються так само: обіймами, поглажуванням, лагідними словами, поцілунками. так само, коли вдаряться дають цілувати місце удару, а не відразу кидаються під майку.
"мама не вміє дитину іншим чином заспокоювати, тільки грудьми" - насправді, мати вдається до годування дитини, як заспокоєння в критичних ситуаціях, коли в екстренному випадку потрібно якнайшвидше заспокоїти дитину без вдавання до медакаментозних засобів, коли дитячий плач після якоїсь стресової події загрожує перейти в класичну істерику із побагровінням, затримками дихання і т.д.
"для чого годувати - там уже нічого не має" - молоко після двох років стає за своїм складом наближеним до молозива, тобто є концентратом необхідних дитині білків, жирів, вітамінів та мікроелементів. дитина на грудному годуванні не потребує додаткового прийому вітамінів, окрім того вітаміни та мікроелементи знаходяться в грудному молоці у найбільш-легко-засвоюваній формі.
більше того грудне молоко містить гормони рости та інші речовини, які є незамінними для росту дитини та не містяться більше в жодному продукту.
також врахувати ще й те, що найважливіші системи організму, такі як травна, імунна, серцево-судинна, дихальна (та інші) - продовжують формуватися, а материнське молоко сприяє кращій роботі цих систем.
"годуючі матері просто хочуть прив'язати до себе дитину, не хочуть відпускати заради блиску очей" - грудне годування дійсно сприяє формуванню довіри, любові, взаєморозуміння, не лише у діаді матір-дитина, але й у стосунках з навколишнім світом. але якщо дитина не хоче смоктати, у неї зникає ця потреба - її нізащо уже не заставиш прикластися до грудей, це стає помітно уже й до 2 років. дитину, яка загралася, або чимось зацікавлена стає все важче відволікти, навіть якщо запропонувати їй груди.
проте на підсвідомому рівні дитині все ще зберігає велику потребу у годувані, саме тому вони залишаються, коли маля перебуває у таких станах свідомості, як хвороба, пердсонний стан, сон.
тобто, якщо згадати ієрархію потреб, потреба у годуванні, яка раніше була потребою не лише у годуванні, але потребою у довірі, інтимності, спілкуванні, взаєморозумінні, стає виключно вітальною потребою, необхідною для дитини на фізіологічному рівні. зникне ця потреба - зникне годування.
"тривале грудне годування шкодить здоров'ю жінки і приводить до захворювання молочних залоз" - насправді усі мастити, мастопатії та інші радості не від довгогодування, а від неправильно організованого процесу годування та, особливо, відлучення (якщо виникла така потреба). надзвичайно негативно впливає на стан грудей - агресивне відлучення: перев'язування грудей, втікання від дитини тощо.
при поступовому відлученні, тканина залози поступово заміщується жировою тканиною без утворення яких би то не було проблемних ділянок та гуль. окрім того, довгогодування знижує ризик ракових захворювань грудей
Пиріжок на поличці :)
