kamisia » 03 січня 2011, 14:39
Почалося всьо в понеділок з зелених какашок (давня прикмета- понеділок- день важкий....) Їхали ми собі в маршрутці і горя не знали, а тут бееее на мене, на себе.... добре шо вже наша зупинка і шо ми йдем в гості і там нас помиють, переодінуть і посушать.... переоділи... накормили.... і тут, хв за 20-30 опять бееее на мене, на себе.... помили, переоділи, посушили. відправили додому, доїхали слава Богу нормально. Потом протягом дня ше було беее раз 5-6 і була срачка і була температура, вночі.... До 38,6, далі збивала, вище не пускала.... Но попри то всьо дітьо досить жваве і грайливе.... З ліків Дигестин і Ніфуроксазид + йогурт.... стабілізували.... На ранок просипається з таааким плачем, до живота не дає торкнутись, перелякались до дрожи в колінах....... викликали швидку, поки викликали вона заспокоїлась... шось тіпа коліки/газіка... Я розгубилась, бо коліки тіко в немовлят.... Але нічо, протягом дня Софка всьо пасивніша і пасивніша, температура 37-38 згідна жити лиш з цицькою в зубах.... апетит на інші харчі, єстественно відсутній, а грудне шось там цямкала... Під вечір температура повзе до гори.... максимум шо я зафіксувала 39,2.... потом, ну десь 12 год, я її збила і всьо, температура різко впала 37,5 максимум, но якшо раньше вона пити не хтіла то тепер лиш пити і рвати, пити і рвати... Вночі просипалась кожних 2-3 год пити-рвати..., а спить як і кожне дітьо на спині.... і так до ранку.... на ранок в неї сил воопше НУЛЬ.... лежить собі такою ковбасою на ліжку.... і запах ацетону з рота (ознака зневоднення) Тре їхати в лікарню... до того не хтіла надіялась самі справимося, та й крім того боюсь я інфекційних лікарень...Приїхали, положили... Умови.... дай Бог шоб ніхто того не бачив.... як після війни.... ліжко на пружинах, для дитини ніби має бути окреме ліжечко, так воно і є, но як застеляли мені ліжко то навіть не спитала де буде спати мала.... як я спала.... повезло шо нам попалося ліжко біля стіни... А ше мазок.... лан, мала слава богу покакала, поковирялись тим дротиком!!! по какашкаж і хватить, а ви мамочка оцей дроти засуньте собі в задній прохід на 1,5 см, там поковиряйтесь і осю сюди в колбочку поставте і мені на пост здайте..... Покликали на капання (глюкоза, реосорбілакт і калій у фізрозчині)Мамочка вийдіть, вколем, ми вас покличемо... кажу шо вона без мене буде дуууже неспокійна і буде орааати, а я дам цицьку в зуби і робіть собі шо хочете... вийдіть, не вказуйте нам шо ми маєм робити.... Вийшла... як вона орала, голос до нині зірваний... 2 рази кололи (в руку, на кисті і в ножку на ступні), вени тріскають, від зневоднення.... і від ору-напруги.... капають, вона лежить на столі в маніпуляційній і я раком зверху, цицька в зубах.... було пару моментів шо я чуть не втратила свідомість... (мама, я і можливо мала дали алергію на Ніфуроксазид, він на основі фурациліну, до чого ми аж в середу, на 3-тій день додумались на шо в нас алергія).... а в мене півтори доби голова розкалювалася і 37,5.... но нічого, перейшло, трошки переложила малу, на бік, мала можливість сидіти в розкарячку з цицькою в зубах.. капали нас 4 години, майже весь час мала спала... потом відійшла.... я сиділа у футболці з вирізами на грудях і незашпиленому годувальному ліфчику, то та коза потом в "нема-нема, єєєєє" з цицькаю бавилась.... поки капали вона покакала..... потом коли я попросила санітарку дати новий підодіяльник (вона ввесь час в ньому лежала замотана, замастила) то вона сказала "не дам, поперіть той і на батареї висушіть"..... я КУЛЬТУРНО пояснила шо я його прати не буду і прошу дати мені новий і чистий.... дали... з горем пополам переночували... Софка під цицькою, мій хребет скручений на тому ліжку в такий матюк шо просто подумати сташно, не то шо розігнутися.... На ранок дітьо бавилося, скакало і срало..... в мене душа обривалась на кожен загажений памперс, а гадила))) вона кожних 15-20 хв міні дозами... короче 60 пасперсів ми вбили за тиждень.... Но найголовніше но в обід дохтор пообіцяв нас додому відпустити (30 грудня)
Новий рік зустріли як ніколи тихо і спокійно.... ніхто не спав в олів'є...))) Мала в 23 проснулась, гралась .... в 23:59 посрала.... зустрічала НР в какашках а я в перші хвилі НР міняла підгузник.....
Зараз ми ЛЕТИМО на поправку, завтра (04.01.2011) до лікаря на контрольний огляд....
В дівки проснувся апетит, їсть за троьох певно)))) похудала... лиш очі видно і довгу шию, яка в неї оказується таки довга (раньше були лиш щоки) Але то всьо вже дрібниці, ми виздоравлюємо, то головне.
Дякую всім форумським за підтримку)))))
Ну и что что ветер в голове, зато мысли всегда свежие Поганий правопис розвиває уяву
