Жаліємося :( 1

[Nymydora]

а в мене щойно перегоріла електроплита на 5 хвилин зникло світло, а потім світло включилось, а плита - ні...

[Natalinda]

Nymydora як я тобі співчуваю :emphaty:

[Nymydora]

Дякую! Але уявляєте, то виявилося, що не плита згоріла, а якусь там фазу вибило, а тепер її назад поставили :yahoo: :yahoo: :yahoo: завтра на сніданок будуть не канапки :D

[Natalinda]

О, то тобі туда де хвалимось

[Marta]

Нимидора, ото вже будеш виварювати завтра!)))

Крапка, скажу одне- тримайся.
Сумно це все. Осінь...Чомусь майже кожного дня чую про те, що хтось розходиться...Боляче....(
Як би там не було, я вірю в те, що кожна ситуація в житті для чогось дана, для того, щоб стати сильнішим, чи для того, щоб щось зрозуміти, чи для того, щоб змінити.
Так чи інакше, у вас ще є час. А він так само для чогось даний. Можливо, для роздумів. Для аналізу всього того,що було і що сталося. І, можливо, ще є шанс...
А в дитини тато був, є і буде завжди. Не залежно від того, живуть мама з татом разом чи ні.
Тримайся, Крапочка, ми з тобою! Все буде добре!)

[lore1ei]

Крапка, тримайся!!!!

Саме головне в житті, то твій синочок!І чоловік твій завжди буде батьком, бо ніякі розводи не позбавляють його батьківства!
Важливо не спішити, розвестись ви можете завжди, навіть зараз,вище Люба написала яким чином.
З власного досвіду знаю, що життя окремо до нічого хорошого не приводить.
Подружжя має жити разом, і ніякі тайм-аути не потрібні!Це безглуздо! Люди стають чужими, змінюються, втрачається довіра!
Мені нічого більш сказати, крім того, що вам допоможе знов зблизитись спільне життя і виховання вашого синочка!!!Адже що може більше споріднювати, як не ваше дитя?

Надіюсь все буде у вас добре!

[krapk@]

на жаль пізнувато. Треба було все таки не розлучатися на так довго. Ми стали чужі. Звісноя не збираюся перешкоджати бачитися з сином, якщо він сам буде хотіти, але відстань думаю дасть про себе знати. Хочу до того як сину виповниться рік розлучитися. Не знаю що треба для цього. Буду помало взнавати. Вже в грудні понесу документи в соцбез на перерахунок як мама одиначка. Там мабуть трохи грошей має бути більше. Але він каже що щомісяця помагатиме фінансово. Отакі печальні справи. Дівчатка, не робіть помилок, інколи вже пізно виправляти щось. Кохайте своїх чоловіків, їм увага і любов наша потрібна не менш ніш нам.

[Перлинка]

:)

[mari]

Прочитавши останні повідомлення мені захотілось навести таку цитату:

Ніколи не говори про себе, що ти залізна, не веди себе як сталева, не
говори, що плачуть лише слабкі ... Кожен метал іржавіє, сталь
гнеться, а тільки справжні жінки вміють красиво плакати ...

[Ira]

А до нас на днях має приїхати свекор. Зразу напишу, що він і свекруха у мене дуже класні і я їх справді люблю, але...вони мене напрягають щодо ГВ. Мовляв після року в тому молоці нічого корисного нема, через ГВ мала до мене дуже прив"язана і тому плаче, коли я кудись йду, не може без мене заснути, скоро почне стягувати на людях з мене кофту і лізти до циці і т.д. і т.п. А це мене так напрягає. Одне діло це ще слухати по телефону, а от вживу...
І взагалі мене ніхто не підтримує щодо ГВ. Батьки, щоправда, мовчать здебільшого, інколи кажуть, що, може, вже хватить. Та і чоловік не особливо "за". А це так тяжко, коли нема підтримки і найближчі люди, які б навпаки повинні були б гордитись тим, що я досі годую донечку, постійно мене з цього приводу штурмують