Особливості годування в 2 роки

[Liljondr]

Дашо, доброго дня
в мене в знайомої хлопчик - два рочки і місяць
Мама годує малого молочком по потребі. Тобто малий просить мама дає.
Хлопчик не дуже ще гарно говорить,і тому мама звернулася за порадою до психолога. Той порадив що годувати дитинку слід лише перед сном (нічний та денний) і що ГГ по виклику зашкоджує розвитку хлопчика.

Чи дісно таке може бути? і як правильно годувати дитину від 1 року і від 2 років?
дякую

[ЗІрка]

актуальна тема. нам скоро 2, сиджу в дома, не можу відмовити дитині, коли хоче цицю. іноді відволічу, забавлю, запропоную щось смачне. але переважно циця смачніша...

правда ми говоримо більше, ніж старші дітки)))

[Dashko]

Дівчата, вибачате за затримку з відповіддю. Про годування від року до двох я писала в ці темі: http://mamusi.org.ua/forum/viewtopic.php?f=38&t=1601

Liljondr, як на мене дитинці всього два роки, дуже часто дітки ще мало говорять в такому віці. ГВ, навіть, якщо воно дуже часте, не може бути причиною затримки розвитку. Єдине, що все таки годування в місяць, в рік, в два - це різні речі. Якщо в місяць ми годуємо за вимогою, будь-який дискомфорт знімаємо прикладанням до грудей, то, звичано, в рік, а тим більш в два, мама повинна вміти заспокоювати дитину іншими способами.

Якщо справді в цій ситуації є проблеми з розвитком + дитина часто просить груди. Тут треба розбиратися, можлива є якась причина, якійсь стрес, який не дає дитині нормально розвиватися, і який дитина компенсує частим смоктанням. Тому просто обмежувати ГВ - не вихід. Це ,як варіант.
Одним словом, щоб щось радити, треба знати повністю ситуацію.

ЗІрка, а в тебе малий буває з іншими родичами чи весь час з тобою?

[ЗІрка]

нас багато, тож залишаю ненадовго і на дідуся, і на бабусю, і на молодшу сестричку. рідше - чоловік, бо мало часу проводить вдома. проте вкладаю на обідній сон і на ніч лише я. пробували раз без мене, то в обід не спав, а на ніч заснув після довгих плачів.

[ЗІрка]

якщо ми в людному місці, то пояснюю що не можна і він розуміє, чекає. але вдома, як диван під боком... я ж не буду постійно бігати по хаті щось робити, часом треба і присісти. правда коли зацікавиться то може довго без циці. але буває, що не хче нічого майже їсти, а сидимо вдома то "тероризує" мене часом по чотири рази підряд. вже, хитрун, навчився казати "хочу ліву (праву)", "а тепер ше праву(ліву)", або "ліва добріша". правда він дуже емоційна дитина, легко піддається різним страхам, на ніч майже завжди істерики з передяганнями.

[Dashko]

Я хочу такий момент зауважити:
Коли мама годує грудьми, цей процес завжди має приносити приємність, принаймні не завдавати дискомфорту.
Звичайно, якщо щось не так, ми не припиняємо годувати, а налагоджуємо ГВ, щоб воно знову приносило тільки радість.

Це стосується і болючості сосків, і застоїв, і поведінки дитини при смоктанні.

Так от, в психологічному плані мамі теж має бути комфортно від того, скільки разів і як дитина прикладається до грудей. Якщо мама помічає, що щось не так, треба розібратися, чи це "мамині таракани" (часто родичі-знайомі після року починають казати "такий великий, і досі молочко просиш , в результаті мама відчуває себе винною при кожному прикладані ), чи в дитинки є справжня потреба в такій частоті прикладань (починаючи від прорізування зубчиків до психологічного дискомфорту), чи дитина прикладається забагато (від скуки, від неправильного введення прикорму, від маминого неадекватного ставлення чи ще чогось). І вже відштовхуючись від цього думати, як саме далі продовжувати ГВ.

ЗІрка, почитай ту тему, на яку я вище давала посилання, якщо будуть якісь питання, пиши, будемо розбиратися.
Доречі, а прикорм як ти вводила, розкажи в двох словах, педіатричний чи педагогічний, скільки орієнтовно ус відсотках було дорослої їжі в рік і зараз, чи примушуєш інколи дитину їсти?

[ЗІрка]

їсти не примушую, ніколи не рахую скільки зїв (хіба зовсім нічого не їсть крім циці). вводили дорослі продукти з пів рочку. з року вже їсть практично завжди з моєї (татової, дідусевої, бабусиної, цьоциної:))) миски.

справа в тому, що мені некомфортно. після четвертого підряд прикладання аж дим з вух йде. на ніч я йому співаю, казки розказую, гладжу, а він все своє: Мааааааам, ціцю хочу!

[Dashko]

ЗІрка, я би радила:

по-перше, забирати проміжні годування, але поступово. Тобто, якщо дитина хоче, то давати груди. Але з іншого боку, намагатися уникати провокуючих ситуації. Можна ще так сказати: внутрішньо бути готовою погодувати в будь-який момент. Але намагатися "відволікаючими маневрами" зменшити кількість прикладань. Бо часто буває навпаки, кожни раз жінка прикладає "через силу", але конкретних дій для відлучення не робить.

по-друге, поки у вас є проміжні годування, не варто забирати основні (в сні і на сон), але можна пробувати. Знову ж таки, якщо дитина захотіла - то даємо.

і третє, розібратися з психологічними моментами. Чи все нормально в цьому плані? Мене, наприклад, насторожили істерики на ніч

[ЗІрка]

і мене насторожують((. він з дитинства іноді як трошки перевтомиться чи щось му не так, то вигинається дугою, кричить і нічого не чує... треба в основному перечікувати. часом по десять раз вдягаю-знімаю шкарптеки, бо синочку "місяє" або "кусяє" і я знаю, що нормальна шкарпетка, просто дитина капризує... нині знов поки заснули, груди 4 рази давала. казку чути не хоче, колискових теж... проміжні стараюся забирати, але він своє знає. часом кажу, що треба час аби в циці молочка прибуло... чекаю літа, буде трохи легше - більше гулянь, цікавих занять. але часом нерви не витримують, то думаю шо звалю десь на два-три дні, а вони собі з татом най хоч на головах ходять...

[Dashko]

Я би тоді не спішила з відлученням, а в першу чергу з поведінкою дитини розібралася. Проконсультуйся ще в Марі.

Доречі, я тобі ще подаруночок не віддала за слінговікторину ;-) Як будеш в Тернополі, заходь: і подарунок віддам, і поговоримо (може щось конкретніше зможу порадити), і малому зміна обстановки ;-)