Є теорія, що наші дітки мали б виношуватися не 9 міс, а 12. Але в 12 міс мозочок був би настільки розвинутим та великим, що вони не змогли б фізично народитися. Тому перші три місяці життя дитини - це продовженя внутрішньоутробного розвитку поза утробою матері.
Не знаю, наскільки це відповідає дійсності, але в нас класичний четвертий триместр - з мамою нерозривні: ми тільки на руцях, спимо лиш в мами на животі, а вночі, коли не на животі, а біля мами, то дуже неспокійні, вертимося, крутимося. З циці практично не злазимо, можемо годинами висіти, наїстися, а потім просто тримати її в роті і час від часу посмоктувати, і не дай Бодже забрати цицьку та поставити дитину в ліжечко. Одразу все відчуває і горланить. Причому крик такий, схожий на слово "зле". І отак майже кожен день.
І я думаю, то всі так дітки, чи в мене таке ніжне мамине дитятко, що без мами нікуди?