Родинний форум "Сімейка"

Коли ваша дитина закохалася в груди? "Закохалася" так, що вже грудьми її можна заспокоїти в будь-який момент, і тішиться ними.

як побачила світло в кінці тунелю
а що є якісь інші варіанти?

та певно є. Бо от ми наприклад вже кілька відмов від грудей пережили десь в 3-4 місяці. Та й зараз, якщо вже чимось розстроєний, то може плакати і грудей не взяти, навіть якщо їсти хоче. (Примітка: щоб ви нічого такого не подумали - жодних пляшечок, пустушок і т.п. ми не пробували )
Та й чула, що кажуть, що діти може десь після 7-9 місяців, то вже реально люблять груди. Як то кажуть не лише заради їжі, а як щось дуже особливе. хочуть навіть просто біля тої ціці бути.
То от тому і питаю...

)))) є таке....
у моєї подруги син вже майже рік як відлучений від грудей (йому 3 рочки на днях буде), то він досі перед сном просить маму погладити цицю справжній мужик росте, правильний

Мені хотілося б , щоб мій син закохався в груди не раніше 18

то коли ваші малятка почали, як то кажуть, свідомо тішитись маминою ціцьою ?

від народження :)
чого ж то не свідомо?
тішився та й все :)

Мій Юричик закохався у груди з першого прикладання (і я також закохалася у те видовище , люблю дивитися як він їсть цицю, а особливо "тащуся", коли він ще щось мигикає з цицею в зубах).
А отак, щоби груди просто помацати, або їсти трошки з тої трошки з іншої (сам все досягає ), то десь з місяців 7-8-9 (точно не зауважила). Він, навіть, коли стидається, то до грудей голову тулить. А щоб заспокоїти, коли вдариться чи чимось засмучений, то не відразу прикладаю, а трошки чекаю, щоб остаточно заспокоївся (це ще пам"ятаю зі школи материнства ), бо все таки попробувала раз відразу, то дійсно не хоче брати.

ги... я думаю, що у ГВ-дітей сантимент до грудей залишається дуже довго, а підсвідомо - назавжди. Мій після відлучення якийсь час ще просто нюхав цицю і казав, що пахне, а недавно, коли ми разом засинали, стяг мені з плеча нічнушку і тулився ))) видно, ще досі йому пахне )))))

Хм...я певно якась не тойво) Я дитині не дозволяла тішитися/тулитися/нюхати і так далі. Поїв і допобачення, тулитися та обніматися можна просто так. Хоча як придертися, то всі обнімання можна до грудей звести. Обнімаємося ми по 100 раз, але не вважала за потрібне щоб дитина, особливо хлопчик, робила соі з грудей щось особливе. Бо задирання дітьми маминих футболок на людях в мене ніколи не викликало "умілєнія"