В мене от невеличкі труднощі були, але я їх успішно подолала. :)
Десь за тижні 2 чи 3 до визначеної дати КР в мене на одній груді зявилося маленьке ущільнення. Я його намацала і забула :(
Як лягла планово в патологію згадала і побігла до участкової питати шо то і до кого. Вона заспокоїла, сказала що все добре і що тепер всі питання до лікуючої лікарки. Остання теж сказала що то нічо страшного, здаш молоко на аналіз. Те молоко мені брали чуть не всім відділенням і так нічого і не взяли :( "Ну в тебе сполучна тканина чоловічого типу, молока в тебе певно і небуде" (це вільний переказ почутого мною вердикту)
Я відразу пригадала що коров без молока не буває, а всі ми як не крути ссавці :D і смиренно чекала дати КР.
Перші два дні як мені приносили синочка то траплялися і приємні і зі спорченим настроєм працівниці дитячого відділення і не дивлячись на їхні різноманітні підходи та методи не змогла я побачити ні краплі молозива і не почула жодного ковтального руху дитятка. :( На третій день я просто прикладала, бо знала що треба і ледь стримувала сльози.
На четвертий в мене було 37 і шось там трошки температури, я втішилася що напевне прибуватиме нарешті як не молоко то хоч молозиво і ще за годину та моя маленька гулька перетворилася на добряче ущільнення.
Медсестра порадила почекати на лікарку, лікарка сказала що прийде пізніше і скаже що робити, а мені вишибло все що я знала, бо я тішилася що буде молоко.
До вечора лікарка більше не приходила, я відповідно чекала і нічо не робила, підсумок - просто страшні застої, до грудей торкнутися не можливо, рукою рухнути теж не можливо :(
Чому ніхто не міг сказати мені лише однієї простої фрази про те що треба легенько помасажувати те ущільнення я не дізнаюся ніколи, але те що я допустила таку ситуацію - то цілком моя вина.
Сама я нічого вже не могла зробити, мама з сльозами переконувала, щоб я просила когось розмасажувати груди, і ближче до ночі я таки пішла в дитяче відділення просити про це. Було враження що я переживаю роди, після цього я проплакала півночі. А ще фраза "О, якби я знала яка у вас ситуація то не прийшла б"
Груди боліли дико. Мучилася дитина, мучилася я. Я знала що дома має стати легше, бо і рідні стіни лікують, але..
Та все ж в підсумку дякуючи чоловіку, дякуючи чудовому гінекологу і масажисту за три дні все це було подолано без жодних неприємних відчуттів. І до цього дня (синочку 7 міс.) Юрчик гамає молочко безперебійно.
Мораль: ДОРОГІ МАЙБУТНІ МАМИ, ЗНАЙТЕ ЩО МОЛОЧКО 100% У ВАС БУДЕ І ПРОСТО СЛІДКУЙТЕ ЗА ПРОЦЕСОМ ЙОГО ПРИБУВАННЯ, ЩОБ НЕ ПРИЙШЛОСЯ ВДАВАТИСЯ ДО ЗЦІДЖУВАНЬ!!!
ХАЙ ВАМ ЩАСТИТЬ!!!