mala-karta » 19 серпня 2011, 01:05
Напишу і нашу історію.
Відлучалися ми дуже довго.
Десь після 1.2 - 1.3 ми з Ромчиком почли домовлятися, що груди - тільки вдома.
Після 1.6 груди не в дома - то було хіба тільки в екстренних випадках.
Скорочувала і проміжні годування вдома - активно чимсь займалися (мили посуд, пилососили), для скорочення проміжних дуже гарно пригодилося правило пропонувати водичку/компотик/яблучко/бананчик час від часу. Бо Ромчик, якщо хотів їсти чи пити, часто просив груди (завжди ж помагає :grin: ). З часом він навчився добре розрізняти, що хоче саме пити, чи їсти (не знаю, коли саме почав, але зараз, в 2.5 точно каже :) )
Після 2-х годування залишалися лише на сни/після снів, але не завжди - іноді засинав просинався і без грудей.
Засинати самому (маю на увазі, не в слінгу/колясці/автокріслі/від колисань, а саме лежачи в ліжку) почала вчити після року десь - намагалася читати книжечки. Не надто активно Ромчик слухав, мене регулярно навідували думки, що Ромчик не навчиться сам засинати років до 5 (хоча, чесно кажучи, такі думки мене не лякали). І нарешті!!! Нарешті!!! Минулої зими (в районі 2 років) Ромчик заснув таки під казочку. За рік часу :grin:
То, мабуть, випадково :)
Я не надто активно читала йому наніч раніше (хоча регулярно!), і не стала читати активніше відтоді. Як правило, часто було так, що я читаю-читаю, починаю дрімати, верзти дурниці, потім замовкаю, а Ромчик каже "Мама, відкрий очі і читай мені казку!!!!". Часто я просиналася вночі з ліхтариком на лобі і книжкою в руках (ми так читали, в такій "інтимні обстановці"). За деякий час я спробувала вкладати Ромку, колишучи його в ліжечку. Придумала історію, що песик Бімчик (наш плюшовий) боїться спати і треба його обнімати. Але то мені швидко набридло. Зате помітила, що і під монотонний голос і без колисань Ромчик гарно засинає. Почала просто говорити щось отаким от голосом. Помагало :) І досі так часто засинає - просить мене про щось розказувати (вибирає сам, чи про парк, чи про дачу. чи про ще щось). А зараз в нас ще ритуал перед сном - дивимось мультик і тоді лягаєм спати.
Тобто, найбільша епопея (мабуть, як у всіх), була із засинанням.
Але легко вирішилась - і, чесно кажучи, підозрюю, що то не тому, що я рік читала казочки на ніч, а тому, що Ромчик просто доріс :?
Бо щось видумувати вночі я не мала сил, але після 2 сам почав спати ціл ніч (спочатку нечасто, а потім все регулярніше).
Часто перед сном я говорила Ромчику, що циці змучились (такий ось давно провірений спосіб ;-) ).
Але часом вони "змучувались", а часом ні. Тобто, Ромчик розумів, що можуть часом змучитись.
А одного дня подумала, що якраз гарний підходящий час для відлучення і перед снами завжди стала говорити, що змучились ті циці :) . А перед тим днем часто в годування дивилася на Ромку (бо переважно я щось читала в той час) - ну як ніби відчувалла, що вже скоро закінчимо :)
О, згадала - а вночі таки просинається. Ось вчора проснувся і сказав "Мама, давай будем ґратися" (от саме через "ґ") :grin: А як було ГВ - спав всю ніч ;-)
Отаке в нас "плавне" відлучення тривалістю більше року.
Ні про що не шкодую :)
І дуже рада, що читала в свій час багато про ГВ, про відлучення і вводила різні правила (що груди дає тільки мама, що з часом пояснила, що їмо тільки вдома, а потім що тільки на сон) - ці правила зовсім неє чимсь обов'язковим, але застрахували мене від осуду та здивування сторонніх людей, і, думаю, це було однією з причин, що наше ГВ приносило тільки радість :)
:гуд: ;-)
. Я тоді кажу - в мами буба. Поможеш бубу замастити зеленкою? Каже - ага. Взяли ми паличку для вушок, макнули в зеленку. Дала я йому одну цицю, він там раз торкнувся зеленкою і вирішив шо то вже всьо. Почав просити цицю. А я кажу - бачиш зеленка, як будеш пити? Давай я тобі заспіваю краще. І лягла поруч. співала колискову. Сама заснула а потім і він. 
[url=http://www.malecha.org.ua]