Знайома ситуація, особливо те, що дитина нікого крім мами не бачить, часто висить на циці. Єдине мені їхати нікуди не треба було, але вже годування просто дуже дістало і мені виглядало так, що дитина маніпулє мною і грудьми. Головне настроїтись. Для плавного завершення годування звичайно дуже мало часу. І власне мені воно і не вдавалося. Діти привикли, що всього добиваються криком, привикли, що мама прибіжить і цицю дасть. Починайте не давати по трохи і вводити свої правила. Я відмінила спочатку вдень усі годування, лишила лиш на сон. Так буде просити, вимагати, підплакувати, якщо витримаєте супер, ні, тоді знову все на смарку. Якось відволікайте, ігри нові, нова іграшка, дайте зрозуміти, що або звичайна їжа, або нічого. Потім дивіться як краще вам. Мені було легше забрати нічні годування. Чоловіка трошки залучила, він трохи казочки читав, або просто лежав з малою і щось розказував. Коли просиналася вночі я казала, що циця болить, пропонувала воду. В відповідь були плачі, але я не здалася. Поплакала 2 ночі, майже не спала я і дитина вночі, на третю ніч проснулася лиш раз. В ночі я співала колискові, деколи навіть на ноутбуці включала, бо вже не могла співати. І все потім після 3х ночей спали ми всю ніч. Лишалося лиш годування на сон, яке мені вже не дуже то і мішало, то забрали ми його аж у 2,2 р, майже перед самим садіком. Я впевнена, що багато мене засуджують, але мені мій комфорт теж важливий, 2 роки я віддала для дитини і думаю цього достатньо, я не відлучила в 6 місяців. Я вже дуже виснажена була тими годуваннями і мріяла поспати всю ніч не просинаючись. Самовідлучення це просто не для нас, не з моїм дитям, вона годувалась би і ще з рік точно, а то і більше. Те, як організувати відлучення залежить лише від вас і ніхто з нас не порадить і не дасть точних рекомендацій. Дивіться по собі, по дитині, до чого готові ви і чи взагалі готові. Поитайте всю цю темку, історій тут вже багатенько, може чиясь поможе
А доречі, як оце відлучила дитина нарешті почала нормально їсти. Бо до цього майже на одному молоці і жила.