Vika написав:Леся вибачте але по вашим словам склалося враження що довгогодуюча мама то затуркана нещасна замучена життям з обвислими грудьми істота . то так ліричний відступ від теми ваша думка мені зрозуміла
Ну не треба так перебільшувати,але те що деякі жінки по 2,5 роки не висипаються і їм від цього зовсім не комфортно можна почитати тут
http://188.72.202.172/~tiger204/forum/v ... =96&t=2464Моя доця смоктала соску до 2,5 років,мене це непокоїло,не подобалось ,знала що це не правильно,але сили відібрати і пережити на нервах тих кілька днів у мене довго не знаходилось.Так що мені також треба було чекати поки вона лишить сама,аби не травмувати,думаю в такому випадку вона б і досі смоктала.Але ж соска ,то не цицька,то не можна порівнювати ,бо цицька-то
ЦИЦЬКА .Хоча ,якщо зважати на великі червоні букви малої -карти на попердніх сторінках ,то вже й не їжа ,а лиш для того щоб вберегти дитину від стресу і заспокоювати,щоб не билась головою перед сном,то вони виконують одну і ту ж функцію.
Далі про те що деякі довгонегодуючі мами втомлюються від вічно ниючих хворіючих дітей- то чомусь подумалось ,що камінь в мій город ,після поста в темі сімейні стосунки і час.
Не знаю де ти взяла вічно ниючі ,мені здається я таких скарг тут не висловлювала,і те що вічно хворі також.
Правда у нас майже всю осінь через тиждень соплі,то в малого,то в малої,то в обох.Одне ходить в садк ,друге вдома,потім разом дома.А у нас в житті зараз переломний період ,ми міняємо місце проживання на інше місто,залишаємо тут бізнес,який потрібно відрегулювати як годинник,щоб працював без нас і щоб можна було контролювати на відстані.Це велика праця.і через банальні соплі я не можу цього зробити,соплі швидше за все алергічні ,і всім відомо як важко боротись з алергією.
Так тільки тепер не треба мені розказувати,що в дітей що на ГВ не буває алергій,чи соплів чи застуд,це можна прочитати лиш у вашій ідеалістичній літературі ,а для того аби побачити реальну картину,варто зайти в тему жаліємось,в якій видно,що дітки на ГВ хворіють як і всі інші.
Поки мої діти не ходили в садок,а гуляли з нянею весь день на вулиці як влітку так і взимку,я не знала ні про застуди ні про соплі ні про кашель.Нажаль наша няня по особистим обставинам звільнилась ще в вересні,а так як ми планували переїхати набагато раніше,то вже більше нікого не шукали(бо це також не просто за один день знайти хорошу людину),тому думали що ще місяць від сили два перебудемо в садочку.
На рахунок того ,що хтось втомлюється а хтось -ні ,знову ж таки не треба все рівняти по собі.Ти маєш гарне здоровя,купу сил,абти тягати дитину на собі цілий день готувати з нею їсти і мит підлогу,дякуй за то Богові.
А я зараз поки перейдусь з кімнати на кухню,ніби з мене хтось всі сили висмоктує,відразу мушу сісти,бо голова крутиться.І поки зберу дітей у садок,то годину треба після того відлежатись.кожна жінка переживає вагітність по різному,я вперше народила в 26 -це вже не самий ідеальний період для дітородження.І народжувати так часто також медицина не рекомендує.Я також могла б тут малювати рожеві картинки,як то клоьово,який то чудовий стан,що я літаю від щастя(нажаль лиш перекочуюсь,бо поки злізу з дивана ,то відчуваю такі болі в поясниці,що очі вилазять) .Щастя я відчуваю ,коли народжую своїх діток ,люблю їх і лелію.
Так от ,якщо за 4 роки у мене не навмисно(бо не це було причиною що ми лишили дітей в мами на деякий час) виникає можливість розслабитись,побути спокійно на однині з чоловіком ,нікуди не поспішати,то я від того щиро балдію,хоч це не значить,що я хочу щоб так було завжди,бо ясно що всі щасливіші коли ми всією сімєю разом.
Мої діти там нагодовані в теплі огорнуті любовю та увагою,в чудових побутових умовах,кращих від моїх,і так як вони значно раніше стали самостійними,це не було стресом ні для них ні для нас.Доця вже давно катається до бабусі,від коли народився малий,їй там дуже подобається,і іноді вона сама туди проситься.Малого лишили вперше,звісно що трішки сумували як він так і я,але трагедії в тому не бачу.
Навідміну від того ,що дехто не може лишити дитину на кілька годин вже в 2 і 3 річному віці.
Радмило ,думаю ,що Ваш приклад розглядатись не має ,бо у Вас особлива дитина,яка потребує особливого догляду,і там дійсно всі методи випрадані,лиш би це було на користь дитинці.
), але якщо "я не трус, но я боюсь", то я не бачу нічого поганого в тому, що хтось вирішує годувати дитину до самовідлучення - коли б воно там не наступило.
