ГВ - скільки ж йому тривати?

[Lesya]

Оце добралась до нету, поки чоловік малому кашку варить.
Не думала, що можуть бути такі пристрасті!
Я годувала до 9 міс. і відлучився він за день, тобто за ніч, проведену в бабці. ГВ було по вимозі. Цілком згідна з Мешканкою про спогади дитинства - я сама пам"ятаю як в роддом до мами мене тато водив і через скло показував сестру (в нас різниця 2,4р) і потім багато пям"ятаю, як її грудьми годували, а я вдавала, що годую ляльку і т.д. От що б згадував мій син? :head: Що їздив на поїзді чи машинці з зайцем(ведмедем), а потім - циця? :stupid:
Та й природа, по-моєму не заклала годування до шкільного віку. Нащо ж тоді зубки? Для краси і пропорції?

ГВ незамінне спочатку - це імунітет дитини, нормальна мікрофлора кишечника (і то деякі годуючі умудряються її зруйнувати), звязок з мамою, та й ще повно всього. Але потім дитина сідає, ходить, пізнає світ дорослих, в т.ч. дорослу їжу. Для чого мішати все в одну купу? На все свій час - 1 почати, і закінчити.

[Melisa]

Щось я ні від кого не чула ,щоб впевнено сказали,так я буду годувати і до 5-ти і до 10- ти і на роботу не піду,бо видно моя дитина ше не готова лишити цицьку.

Є в мене подруга, що годувала дитину до 4-х років. Дитина номарльна, мама-теж. Мама при цьому ходила на роботу на повний роб.день. Дитина ж-в садочок. так що навіть якщо дитин і не буде готова лишити груди мамині в спокої, то це аж ніяк не стане на заваді мамі вести нормальний спосіб життя.

бачила на вихідних ситуацію (приїхала в гості родичка з дитиною (майже 2 роки)) Дитина майже нічого не їсть, запхати щось в неї-велика радість для батьків, зате на циці висить добряче... За весь час, що вони в нас були-дитя купа раз залазило на маму, щоб її "посмоктати" то одну-то другу, то знову першу....Вночі дитина постійно будиться, щоб посмоктати цицю, нормального спання ні для кого нема. Як на мене, то таке годування далеко не в радість. Дивлячись на таку ситуацію, точно не хочу годувати до 2...не те що далі.

Спілкувалась я на цю тему з психологом. Ось що взнала. Проблема в даному випадку була більше в мамі,ніж в дитині. І не тому, що мама хоче прив"язати до себе маля, а тому що сама мама почуває себе невпевнено в певних ситуаціях. Дитина ж це відчуває. Люба (хепімамі) дуже гарно написала. Ймовірно, Іра, твої дівчатка більше керували ситуацією, вони ж бо вдома, а та дитина сама по собі невпевнена, ще й ситуація незнайома:нові люди, нові діти і т.п., а тут ще й мама посилає свої флюїди (тільки б не вдарили, тільки б не зачепили і т.п.). От тобі і картина.
Щодо ночей, то тут аналогічно, спокій мами= спокою дитини. Якщо у мами проблеми (в сім"ї, на роботі, в стосунках з людьми), то відповідно і дитина буде напружена, плаксива і т.п.
А циці для такої малечі якраз і є засобом заспокоїтись і відчути себе у своїй тарілці. Тому повторюсь, в даній ситуації мамі треба працювати над собою. І все налагодиться.

[mala-karta]

Перлинка, о май гад...

Якщо є ГВ, це не означає, що мама нікуди не може піти без дитини.
Я мала йти на роботу (на щастя, вдалося перенести на потім). Я переживала, що бабуся дасть малому по дупі, коли він виключить телевізор, перед тим, за час її серіалу, 10 раз підійшовши до неї і сказавши, що хоче з нею малювати. Я переживала, що татко, після малювання фарбами, посадить малого за мультики і сам все швидко прибере. Я переживала, що на прогулянці в малого будуть суцільні "не можна", "не біжи" і "не лізь!!!!"
Але переживати за ГВ??

ГВ - це не тільки ХАРЧУВАННЯ. ГВ ПІСЛЯ РОКУ - ЦЕ НЕ ХАРЧУВАННЯ.
Це своєрідне заспокоєння. Коли мала дитина з недостатньо зрілою нервовою системою не може на щось переключитися.
Це, щоб, скажімо, перед сном дитина не билася головою.

Я наводила приклад про ГВ в 2 роки, аби було зрозумілим, яким воно є в 2 роки. ЦЕ НЕ ХАРЧУВАННЯ. І щоб приблизно можна було уявити, яким воно буде в 3, 4 чи ще скількись там років.

[mala-karta]

ГВ незамінне спочатку - це імунітет дитини, нормальна мікрофлора кишечника (і то деякі годуючі умудряються її зруйнувати), звязок з мамою, та й ще повно всього. Але потім дитина сідає, ходить, пізнає світ дорослих, в т.ч. дорослу їжу. Для чого мішати все в одну купу? На все свій час - 1 почати, і закінчити.

Леся, чомусь ВООЗ рекомендує годувати не менше 2-х років?

Коли дитина вчиться всього того, то чомусь не виникає бажання заборонити 10-ти місячній дитині повзати, аби швидше пішла (хоча і таких екземплярів знаю)?
Чогось в людей є розуміння, що дитина може піти в 8 місяців, а може і в 1.5 року?
Я знаю і хлопчика, який пішов в 1.8. Нормальний, здоровий хлопчик. Просто так пізно почав ходити (не на жарт всіх налякавши, звісно).
Всі знають, які шкідливі ходунки і що дитину водити не треба.

То чому з ГВ нема такої довіри?
Чому нема розуміння, що якійсь дитині достатньо 2 років, а якійсь треба 4?

[mala-karta]

Давайте ще таке уявимо.
Ви собі годуєте своє маля, у вас спокійне, розмірене життя.
В 2 ви вирішуєте починати відлучати остаточно.
До 3 вам це практично вдалося - дитина засинає чи сама, чи під казочку/пісеньку. Якщо проснеться вночі - то достатньо сказати "шшш, нічка, всі сплять, шшшш, спи, шшшш".
Годуєте лише у виключних випадках - пізно з гостей їхали додому, дитина по дорозі заснула. Вдома, ясне діло, проснулась. Поки переділись, ліжко постелили - дитина злегка неадекватна і ви вирішуєте, що краще погодувати, ніж слухати воплі.
Та і взагалі, коли таке було останній раз, то мама вискочила в туалет, а поки прийшла - дитина гарно заснула, тримаючи тата за ручку і слухаючи Пушкіна. УРА!!!!!
Все :thumbsup: І шо за брєдове ГВ до 5? В 3 роки можна ж домовитися :head: .

А тут ви знов звідкись їдете. Дитина тільки заснула. І ви попали в аварію. Дитину стикнуло, їй боляче, все кругом шумить, кричить мама, кричить тато.
Все ніби добре закінчилося, всі цілі, живі-здорові.
А дитина боїться засинати.
Ну нехай не засне в день, в 3 роки вечірні капризи можна пережити.
А дитина засинати не хоче. Кричить перед сном.
Боїться.
Ясно, ви дитину носите-колишете, щось шепчете на вушко.
Заснула. Нарешті.
А через годину проснулася. І кричить. І кричить, І кричить.
Засинає. А через годину знов кричить.
І на наступну ніч тоже.
Ну, припустимо, мама з татом вдень відвспалися і тому дуже добрі і не сваряться.

Можна дитину, звичайно, водити по психологах, давати заспокійливе.

А в вас якось само получилося дати груди.
Дитина все ще боїться засинати. Але засинає не в криці.
І через годину проснеться. З криком. Але засне без крику - з грудьми.

Ви будете годувати СВОЮ дитину в такій ситуації?
І якщо це затягнеться на рік?
Ніхто, звичайно, не відмінятиме, того, що ви будете пробувати якось пережити цей страх, ніхто не виключає тих самих психологів і заспокійливе.

Але в вас є можливість зробити так, щоб найближчий місяць ВАША дитина засинала без крику.
Я особисто буду годувати.
Я якщо це розтягнеться на рік - і тоді дитині буде більше 4 (це ж брєдове ГВ в 4-5), я все одно буду годувати.
І мені буде глиибоко десь чиясь там думка, що це брєд.

[mala-karta]

А якщо не було всяких таких аварій чи інших помітних стресових ситуацій.
А ви от бачите, що саме ВАШІЙ дитині те ГВ в 3.5 ще треба?
А в 4 побачите, що варто вже закруглятися.

Чому це має бути брєдом?

Якщо що - 9-місячна дитина вимагати щось своє так, як, скажімо 1.5 річна, чи 3 річна - не вміє.
(Це не значить, що всі діти на ГВ старше 2 - маніпулятори і вимагателі).

[Радмила]

Я годувала свою старшу до 2р 9. Можна було і довше, але ми збирались в садочок і мені вже треба було готуватись до виходу на роботу.
В нас теж був такий період, коли дитина буквально висіла на циці. Це було коли її щось турбувало і перед самим відлученням. Потім ми спокійно поступово відлучились за два місяці
. В моєї знайомої було таке, коли вона вирішила вийти на роботу, і хоч не відлучала,та дитина відчула майбутню розлуку і взагалі перейшла повністю на грудне годування десь тижнів на три. Мамі довелось ще півроку посидіти дома.
Щиро кажучи я як відлучила дитину, то в мене такий був сум. Бо ГВ в такому віці - це вже не їжа, це - спілкування мами і дитини. Це ті інтимні моменти, які належали тільки нам. Відчуваєш це, коли дитина стає старшою. Коли годуєш дитя і бачеш в оченятах, щось таке потаємне і тільки ваше.
Я так за цими відчуттями шкодувала, так шкодувала, що одразу захотіла другу лялю. І хоч чоловік не планував, хтось на горі підслухав мене і не пройшло і місяця як я завагітніла. :)

[Marta]

Давайте ще таке уявимо.
Ви собі годуєте своє маля, у вас спокійне, розмірене життя...........................................

Іра, так не буде.
Коли дитина знає, що може смоктати груди- то в любих стресових ситуаціях буде шукати груди. А потрібно для неї ж самої- щоб вона вчилася переживати стресові ситуації без них.
Коли я читала про плавне відлучення (а тут десь ви самі про нього багато писали), основним виділеним було "в плавному відлученні головне послідовність!!!!"
А то не годую- то вже годую знов- дитина сама не розуміє, що то робиться.
Якщо вже дитина може обходитись без цього, то нащо тримати і в екстренних випадках давати знов?
Ти знаєш, скільки буде тих екстренних випадків, скільки буде переживань, істерик, а вони бувають і на ГВ, і без ГВ,
нащо давати дитині зрозуміти, що заспокоюються з цицьою? Чому б просто не обняти, погладити по голові, поговорити, обсудити?
Ясно, що не без цього, скажете ви, але нащо плюсувати цицю?

Я вже не годую 2 місяці, і скажу, що мені вже не приходить в голову доставати цицьку навіть в екстренних випадках.
Бо я зроблю гірше самій дитині. І вона здатна заспокоїтись іншими способами, і все в нас ок!
Хочеться сказати, що все ж мами-довгомегагодувальниці тайно в глибинах підсвідомості не можуть відпустити свою дитину, як писала Радмила, їм хочеться бачити оте в очах, отой зв"язок при смоктанні, я так думаю,
і вони тішаться, що ГВ все продовжується, що дитина ще їх потребує, але дитина і так завжди буде нас потребувати, бо ми МАМИ.
А от добре чи не дуже ми робимо для наших діток, от це питання?
Чи виправдане таке довге ГВ?
Але, думаю, кожна з нас і так залишиться при своїй думці.

[mala-karta]

ну, Марта, бачиш, я знаю схожі ситуації, тому думаю, що так може бути.

Причому там дитина дійсно сама відлучилася, ніхто її особливо не підштовхував.
А потім почали заново.

[мешканка]

мені от єдине незрозуміло: які плюси для дитини має ГВ після 2-ох? Що воно дає?
Психологічний комфорт для дитини? Маю двох без ГВ такого віку, які цілком почувають себе комфортно і не бачу якогось психологічного дискомфорту в їхній поведінці.
Допомога в стресових ситуаціях? Ми прекрасно переживаємо стресові ситуації без шкоди для психіки дитини. ( є безліч методів дати дитині відчути і любов, і підтримку і те, що мама буде завжди поряд)
Зв"язок мами з дитиною? Думаю, тут є два боки однієї медалі. Думаю, мої діти відчувають тісний зв"язок зі мною, але це не забороняє їм спокійно проводити вихідні в бабусі і дідуся, ходити в садочок і обходитись деякий час без мене. А от чи сподобалася б така самостійність деяким мамам?
Що ще? Імунітет? Здоров"я? Навряд...
То які ще плюси має ГВ для дитини після 2-ох?