Я годую молодшого вже два з половиною роки і щось ніяк не наважусь на відлучення. Дискомфорту не відчуваю, вночі проснеться, посмокче, перевернеться на іший бік і спатки. А коли хворий чи щось його турбує, то може висмоктати і сказати "Всьо зів, цька ільсє нєма, дьєм да-да "(вже всьо з"їв, молока більше нема, йдем на гойдалку) - і я беру його на руки, несу в вітальню на гойдалку, і гойдаю, поки не засне. Оте гойдання, то для мене дискомфорт! А годування вночі поки не напрягає. А може таке бути, що ви мало часу з донею вдень, і вона компенсує собі вашу увагу вночі коло циці?
Про мій досвід відлучення. Старшого відлучила в два роки сім місяців. Десь після двох років почала час від часу йому розповідати, що скоро циця зіпсується, бо він вже великий, в нього вже виросли всі зубки і він піде в садок. Час від часу питалася, коли він смоктав , чи циця ще добра. Десь через місяць поступово забрала всі проміжні годування вдень, залишила вранці, перед денним сном, ввечері і вночі. Вдень казала, що циця змучилась, спить, переключала увагу на щось інше. Ще десь через місяць почав сам засинати в обід . Було літо, він вимучувався на вулиці, приходив їв і йшов у ліжечко. А я казала, що домию посуд і прийду (брехуха). Найтяжче було з вкладанням на вечір, але якось трохи з мультиками, трохи з казками і обніманнями - засинав. З ранку ставала швидше від нього і тікала з ліжка, коло нього ставила якісь призабуті іграшки, щоб одразу загрався. Про те, що циця скоро зіпсується час від часу нагадувала... Вночі їв цицю, але вже рідше. Ще десь через місяць (то приблизно) настав день Ікс, я над ранком намастила груди гірчицею Артем взяв, скривився, витирся рукавом від піжами, сказав "Всьо, вже спортилась!" Я заховала цицю, ми обнялись і він ще заснув. Ще правда довго на ніч я вдягала щось закрите, під шию, щоб по привичці він не витягнув собі кормушку... Десь до років чотирьох ми засинали в обнімку.
Молоко ставало менше поступово, дискомфорту я не відчувала. Після дня Ікс, не дуже перевіряла чи молоко є, мене не турбувало нічого. Знаю, що одна знайома наймала масажистку, щоб завершити грудне вигодовування. В мене в грудях після Артема залишились такі якісь ущільнення. Вони мене не турбували. Аж вже коли народила Дениса, то масажистка мені так розім"яла груди, що стале м"якенькі, без грудочок.
Дениса не знаю коли і як відлучу... Вже ніби і пора, і кажуть на червоні ягоди добре відлучати, але щось не вдається мені поки забрати ранкові годування. Він встає і буде кликати спочатку тихо "Мама, дай мі ціцю...", а потім оре тк, що я не витримую і даю :(. Бесіду про те, що циця скоро буде недобра вже веду, але йому до того діла нема. Цицю їсть зранку, перед і після обіднього сну, ввечері перед сном і вночі.