ГВ - скільки ж йому тривати?

[гра з вогнем]

Ну, як видно з досвіду Гри, таки самі не відлучаються до трьох.

Взагалі-то, то мені нема діла до того, доки та чи інша мама годує грудьми свою дитину.

Просто цікаво, чи є та межа вікова, коли варто задуматись: "А чи все добре в мене і чи все добре в моєї дитини, раз нам ще потрібне ГВ в такому віці?"
І чи є та вікова межа, коли вже ГВ може бути не на користь?
І якщо дитина сама не зможе відмовитись від ГВ, як всі в ідеалі чекають, то що тоді? Коли завершувати? Чи не завершувати взагалі?

Для кожного ця межа своя. Ти задумалася в півтора і вирішила відлучити, а комусь комфортне годування тривалістю 6 років й вони не відлучаються.
Я знаю й звичайних семирічних дітей, які прикладлася до грудей, бо годували молодших братика чи сестричку, але тим не меньше в звичку у них це не війшло. Значить є якийсь етап, коли дитина переходить на інший рівень і не потребує материнського молока. На мою думку цей етап зумовлений способом життя та історично-культурними нормами, адже молоко саме по собі, як продукт, людина вживає на протязі всього життя.

[Marta]

Марта, ну вроді зрозуміло, що в 15 ГВ не триватиме. І в 10 не триватиме.
В 7 - скоріше за все - ні.

А в 5? Це ще маленька дитина і дуже залежна від батьків.
Якщо в когось є ГВ в 5, то, як видно, багато хто це сприймає як брєд і ненормальність.

Ну яка маленька дитинка?
В наш час це вже не маленька дитинка, я вже писала, це дитина, яка йде в школу!
Яка залежність від батьків?
Я добре знаю, яка дитина в 5, маю 3-х таких знайомих хлопчисьок, які вже дійсно знають, звідки діти беруться і що куди.
Я не розумію такого довгогодування, так як мені здається, що ГВ в такому віці несе за собою вже якісь скриті чи явні психологічні проблеми, чи в мами, чи в дитини.
І дуже сильно хотіла б почути думку дійсно людини, яка годувала чи годувалася так довго. Який результат?
Але кожен буде, звичайно, захищати себе і свою дитину, свій досвід, то ті, хто дійсно це пройшов, будуть казати, що все прекрасно, що годувати до 5- дуже природньо.
Але я от сумніваюсь, що такі діти виростають вільними, незалежними, самостійними, соціально відкритими, комунікабельними,без комплексів, т.д.
Мені чомусь здається, що навпаки- сильно прив"язаними до мами, і у вічному пошуку сховатися за цицю.
Хоча, можливо я й помиляюсь.......

[mala-karta]

Перлинка, гугл тобі в поміч.

Та я вже писала що гуглила і ніц ненагуглила :gore:

Перлинка!!!
Ти якось не так гуглиш...
http://codenamemama.com/category/parenting/breastfeeding-beyond-infancy/page/6/ - 3 річна (крути вниз)
http://momszoneblogs.com/breastfeeding-blog-dispelling-breastfeeding-myths-claire-yar/ - 4-річна крути вниз (до слів Nursing beyond a year… )

на першій же сторінці
картинки з трирічними - дуже багато, з 4 - значно менше.
І, як написано в одній з ссилок "тут нам 2. То наша остання годувальна фотка " - а годувалися значно довше.

[Marta]

Для кожного ця межа своя. Ти задумалася в півтора і вирішила відлучити, а комусь комфортне годування тривалістю 6 років й вони не відлучаються.
Я знаю й звичайних семирічних дітей, які прикладлася до грудей, бо годували молодших братика чи сестричку, але тим не меньше в звичку у них це не війшло. Значить є якийсь етап, коли дитина переходить на інший рівень і не потребує материнського молока. На мою думку цей етап зумовлений способом життя та історично-культурними нормами, адже молоко саме по собі, як продукт, людина вживає на протязі всього життя.

Ну, я просто побачила, що ГВ в нас деколи зі скуки, що вже нема потреби в тому, що це привичка вже більше.
Тобто, що дитина може без цього обходитись. Тоді почала плавне відлучення.
Просто побачила, що вона вже не потребує так, як раніше, що вона вже це переросла.
І виходить на дійсно новий рівень- дорослішає, вчиться по іншому шукати розради і виявляти свою любов.

Ну, завжди є материнська інтуїція. Мама завжди найкраще відчуває, що потрібно їм з дитиною на різних етапах.
Головне, щоб це було не на шкоду майбутньому дитини, її становленню, як особистості, і психічному здоров"ю.

[гра з вогнем]

от-от, в такому віці грудне годування або його відсутність швидше зумовлена соціальними чинниками аніж власне бажаннями матері чи потребами дитини.
особисто я нічого проти ранього статевого виховання не маю, але на мій погляд воно повинно бути спрямоване не на "знання що де і куди" а на дбайливе ставлення до свого здоров'я і повагу до іншої статті.
тому я б швидше думала про те, яке соціальне оточення та умови тих хлопчиків і переживала з цього приводу, аніж переживала з приводу годування 5 річної дитини.

[mala-karta]

Ну яка маленька дитинка?
В наш час це вже не маленька дитинка, я вже писала, це дитина, яка йде в школу!
Яка залежність від батьків?
Я добре знаю, яка дитина в 5, маю 3-х таких знайомих хлопчисьок, які вже дійсно знають, звідки діти беруться і що куди.
Я не розумію такого довгогодування, так як мені здається, що ГВ в такому віці несе за собою вже якісь скриті чи явні психологічні проблеми, чи в мами, чи в дитини.
І дуже сильно хотіла б почути думку дійсно людини, яка годувала чи годувалася так довго. Який результат?
Але кожен буде, звичайно, захищати себе і свою дитину, свій досвід, то ті, хто дійсно це пройшов, будуть казати, що все прекрасно, що годувати до 5- дуже природньо.
Але я от сумніваюсь, що такі діти виростають вільними, незалежними, самостійними, соціально відкритими, комунікабельними,без комплексів, т.д.
Мені чомусь здається, що навпаки- сильно прив"язаними до мами, і у вічному пошуку сховатися за цицю.
Хоча, можливо я й помиляюсь.......

Марта, я теж знаю!
Я на них дивлюся - ні дрібнота, інакше не скажеш.

Я знаю слова людини, яка годувала більше 4-ох. Вона говорила, що ні про що не шкодує.
І знаю слова вже однією бабці, син якої до 5 засинав з пляшечкою - що краще вона б його так довго годувала, якщо вже йому так треба було.

[Marta]

тому я б швидше думала про те, яке соціальне оточення та умови тих хлопчиків і переживала з цього приводу, аніж переживала з приводу годування 5 річної дитини.

та я, якщо чесно, не переживаю ні про одне, ні про друге.
Соціальні умови в хлопчиків прекрасні, а те, що знають- то це такий вік, активного пізнання, може треба провести обширнішу бесіду, але це не до мене.
Так само і про годування. Я не переживаю, я обговорюю і цікавлюсь, бо мій мозок чомусь активно протестує проти такого не просто довгогодування, а мегадовгогодування - чого? Самій цікаво.

[mala-karta]

Марта, я думаю це тільки через стереотипи.

Я пам'ятаю себе в 7 років. Я страшно гордилася, що закінчила 1 клас. І думки були такі дитячі-дитячі. Звідки діти беруться - знала. Але ніяким чином не пріміряла всякі такі знання на себе чи своїх однолітків. Та і на страших теж. Просто знала звідки.

Тому, думаю, я в 5 років була таким ще зовсім-зовсім дітьом.

І чесно, дивлюся на тих 4.5-5 річних сусідських дітей - ну то капець які діти. І розмови дитячі, і думки, і обіди (ааа, які смішні ті образи тих дітисьок).
І ГВ когось з них якось би так зовсім гармонійно вписалося, на мою думку.

[Перлинка]

Перлинка, гугл тобі в поміч.

Та я вже писала що гуглила і ніц ненагуглила :gore:

Перлинка!!!
Ти якось не так гуглиш...
http://codenamemama.com/category/parenting/breastfeeding-beyond-infancy/page/6/ - 3 річна (крути вниз)
http://momszoneblogs.com/breastfeeding-blog-dispelling-breastfeeding-myths-claire-yar/ - 4-річна крути вниз (до слів Nursing beyond a year… )

на першій же сторінці
картинки з трирічними - дуже багато, з 4 - значно менше.
І, як написано в одній з ссилок "тут нам 2. То наша остання годувальна фотка " - а годувалися значно довше.

Ну по перше в трирічнтх грудничків я вірю і не заперечую їх існування,тому на них докази зайві :zybu:
Власне хотілосьби побачити 5 і більше.
На другій фотці не зрозуміла де вказано,що дитині 4,хоч в англійській я не сильна,тому не сперечаюсь,але по самій фотці можна було б навіть сказати,щодитині 2.
Ну і такі примітки

"тут нам 2. То наша остання годувальна фотка " - а годувалися значно довше.

-то поняття відносне,думаю воно не значить до 5,бо виходить що дитину 3 роки ніхто не фотографував.

Отже Єті залишились Єті.
До речі чому лиш закордонні статті та відео?У нас це ніхто не практикує?
Чула ,що американські діти до 6 років в памперсах ходять .Це також тепер там норма?

[Marta]

Марта, я думаю це тільки через стереотипи.

Я пам'ятаю себе в 7 років. Я страшно гордилася, що закінчила 1 клас. І думки були такі дитячі-дитячі. Звідки діти беруться - знала. Але ніяким чином не пріміряла всякі такі знання на себе чи своїх однолітків. Та і на страших теж. Просто знала звідки.

Тому, думаю, я в 5 років була таким ще зовсім-зовсім дітьом.

І чесно, дивлюся на тих 4.5-5 річних сусідських дітей - ну то капець які діти. І розмови дитячі, і думки, і обіди (ааа, які смішні ті образи тих дітисьок).
І ГВ когось з них якось би так зовсім гармонійно вписалося, на мою думку.

Ну, я пам"ятаю себе трошки з іншої сторони, то кожен судить по собі, напевне... :zybu:
Я вже була доросла.
Я повністю була самостійна, ходила в садок, мала кохання (дитяче), відводила спочатку сестру, потім йшла сама,
коли в 1 класі мама принесла книжечку "Звідки я взявся", то ми з Яною сміялися, бо все вже знали.
Де взнали? Двір, садік, друзі.....Звичайно, повністю фізіології не знали, мама це ще пояснювала, проте в загальному-так.
Гралися самі в дворі, т.д. Для мене ГВ в такому віці якраз того і нонсенс, що я так само добре себе пам"ятаю, і це якось для мене дивно.