Родинний форум "Сімейка"

Відмова від кар"єри, щоб жити для себе і близьких.
Багато хороших є таких прикладів і не дуже. Відомі-співачка Світлана.. ., співала пісню "Мальчик мой, музика дождя...", поїхала в село, родила купу дітей. Також Охлобистін, став священиком і актором заодно, переїхав в село.
А ще є фанати, сироїди, які читала недавно живуть собі і не палять і гаряче не їдять, навіть бідні коти і собаки жмих з водою їдять.
Як Вам така ідейка?
Між іншим ,я позитивно дуже ставлюсь до прихильників Мегре і родинних садиб, але думаю, стільки фізично працювати роблячи все своїми руками, я не зможу.

а я б хотіла...
не так, щоб цілий день в полі і водиця від криниці, але от городик невеличкий, хатка з гарячою водою, інтернет .
Робила би щось по професії - але так, для душі.

О, ну якби з гарячою водою і інтернетом і сауною і квітами в саду, а не на городі з бараболями, а ще таких файних сусідів, як мала-карта!!!.. :drink: . Короче, шукайте землю, збудуєм 1-поверхові гуртожиточки для форумчан :phone:

то не для мене...хоча, на майбутнє, особливо, як суспільство геть чисто почне дуріти-то може щось таке і заплануємо високо в горах, ближче до рідної землі ;)

добре там-де нас нема.Ті хто все життя прожили на 25 поверсі і козу бачили на картинці-мріють про тихе і розмірене сільське життя без шаленого темпу великого міста.А ті,хто в гною по вуха з дитинства-хочуть на той же 25 поверх і в діловий костюмчик,що пахне харнцузькими духами...

бережаночка написав:добре там-де нас нема.Ті хто все життя прожили на 25 поверсі і козу бачили на картинці-мріють про тихе і розмірене сільське життя без шаленого темпу великого міста.А ті,хто в гною по вуха з дитинства-хочуть на той же 25 поверх і в діловий костюмчик,що пахне харнцузькими духами...

А тут я не згідна, це як кому , я ціле життя прожила в селі і живу в селі і зовсім мені не хочеться в місто, в селі такий спокій,чисте повітря, не чути сварок сусідів через стіну і над головою ніхто не товчеться, на своєму подвір'ї завжди затишно і спокійно :) .

Я з села і не хочу на 25 поверх, і навіть на 1 :D
Чоловік з міста і рветься до землі.
Але не до гектарів буряків і бараболі, а до маленького затишного свого будиночку з садочком, невеличкими грядочками петрушки, кропику, морквочки і клумбами квітів.
Але прихильники Мегре і анастасіївці в мене захоплення не викликають.
В дечому вони вже аж надто перегинають палицю.
Хоча багато чого ми в них взяли будуючи свій будинок - екологічно чистий та біопозитивний.

У мого чоловіка,давня мрія юності попертися десь аж на Алтай,подалі від цивілізаціії зі всіма її негативними наслідками для психіки та здорові`я.Але далі розмов це ніколи не заходило,хоча я якщо чесно,мабуть ризикнула,якби він був рішучіший у цьому питанні.Ми хоч живемо не погано,і не важко,але ці стреси вже дістали.Тяжко жити в цьому світі без масок та мішури,якщо хочеш досягти успіху.Насправді мені ліньки слідкувати за собою ,стрижки,манікюри,дорогий одяг,постійно потрібно "соответствовать".Воно звісно приносить якусь радість та задоволення,але як було б добре якби люди не оцінювали тебе по тому яка в тебе машина,будинок,за скільки долярів взуття ну і.т.д .а найбільше чого мені бракує у цьому світі,це щирості від людей,думаю там ,коли люди відмовляються від всіх благ ,вони стають чистішими.Хоча і тут неам гарантіїї,бо натура людська так влаштована,що навіть в таких умовах каки вилазять. Єдине ,що мене не влаштовує в такому аскетичному способі існування так це важка фізична праця,яку я просто ненавиджу(може там можна кого наймати? :???: :D )

І в мене мрія десь в глушинку втікти .велике місто вимагає великих жертв . і мій половин говорить що хоче і щось планує але поки що то тільки розмови . :( надіюсь до пенсії щось поміняється :)

о це точно не для мене. Звичайно я б хотіла хатинку, але в місті з усіма зручностями, але без всяких там городів і лишніх тварин . Бо все життя прожила в квартирі, того ціную таке щастя. Але від роботи я б не відмовилася НІЗАЩО!!!!!! Хіба може чоловіка-олігарха, тоді б подумала. Але яккусь роботу, навіть фрілансером робила б.