Родинний форум "Сімейка"

Чи готові Ви переступати, як то кажуть, через голови ін. співробітників? Чи готові бути "шісткою"? Чи був у Вас кар"єрний ріст?

не готові.

Один раз у мене була ситуація, що співробітник, мяко так кажучи, дуже наглів і наїждав (поняття не маю чому, вирішили, шо він вирішив, що мені 18 (було більше) і можна на мені поїздити). Дуже негарно хамив, не виконував свою роботу (від цього страждала моя), на зауваження хамив не по-дєцки :(
Хамив він не тільки мені, нахамив шефу. А шеф у нас такий - в спортивних штанях, не строїть з себе когось важного - такий мировий хлопець. Той співробітник вирішив повчити шефа мудрості (бо думав, що мнеджер шефствує, а шефа сприйняв за рядового). Почався скандал. Я в той час захворіла. Мої співкабінетники показали логи розмов моїх з тим чудом. Чувак получив конкретно, сказали йому, що ще одне попередження - і до побачення. Мені сказали, щоб я такі фокуси не приховувала. Щось там знову сталося (не знаю, чи щось не зробив, чи з кимось знов поцапався) і за два дні його звільнили. Я, не знаючи, що його звільняють, ще й так радісно з ним порощалася.

От не знаю, чи якби воно знов щось мені предявляло, чи я би тоді сказала менеджеру.
Зараз би сказала, просто вже розумію, що такі люди просто тормозять роботу команди.

Може це й виходить "по-головах", але таких "голів" я коло себе бачити не хочу.

був, але запропонували підвищення одночасно з моєю вагітністю
я відмовилася, чо буду марні надії давати. тим паче керівна посада, відповідальність, а я вже почала перебудовуватися на маму :)

мені прийшлося теж свідомо відмовитися від кар'єри і роботи моєї мрії, ще на етапі планування вагітності, бо умови роботи м'яко кажучи не сприяли вагітності.

А в мене робота така, що карєрного росту не передбачає
Але якщо чесно то на даному етапі життя я ніякого карєрного росту і не прагну. Прагну лише одного - БУТИ ХОРОШОЮ МАМОЮ!!!
Я більше виконавець ніж начальник, і йти по трупах - то не мій метод

я теж поїхала з Кам'янця-Подільського, бо на моєму факультеті і кафедрі, такі речі творилися-Санта Барбара віддихає. Зараз вже через роки, я більш спокійно ставлюся до цього. Але була пару днів тому на рідному факультеті і побачила що головна інтригантка так свого і не добилася-мало того її таки вишвирнули з роботи. Так що не спосіб це, точніше не єдиний спосіб досягти висот.

Не готова кігтями дряпатись в когось по голові, але готова "послати"тих, хто тягне донизу

я не кар"єрист
хоч амбіцій не бракує але виховання не то
легше поплакатись що нагліші обскакали ніж піти і впадлити

Не знаю навіть шо сказати. Я зараз працюю сама з собою, то мені якось про кар'єру не думається. Не потрібно просто. Нашо? Шоб отримуват хорошу зрпл мені не обовязково мати кар'єру - це не надто шось дає.
Але йти по головах... мабуть я би не змогла. Якшо відкрито - мооооже би ще. А якось за спинами - совісна я для такого. Але я більше схиляюся до варіанту марі. Очі не царапати, але якшо би хтось заважав спеціально і нагло, то могла би відгавкунтися, якшо тре.
Наразі питання кар'єри в мене не стоїть. Я досягнула того, чого хотіла. Більшого ще не планую

В Тернополі дуже важко іти догори, бо там високо сидять ті хто хоче гроші,звінки від владноможців або ще дещо чим дехто продає.
Мала такий недавно випадок, до кар"єри далеко, але так щоб на такому простому буде зрозуміло-нам з колегою тикали що ми не праві як ішли на категорію бо немає достатньо років і казали що ми собі багато дозволяємо, ввечері порадилась з іншими- сказали що нам ще роки інститут рахуються і т.і. тобто ми мали всі права вже 1 категорію мати.От так. В нас вміють робити дурних.