Думав, що навчання після 30 — це вже не про мене...

[SerhiiKovalski]

Чесно? Думав, що вже "від'їздив своє". Робота, дитина, і далі просто виживати з понеділка в понеділок. А потім дивлюсь — дружина в декреті пройшла кілька онлайн-курсів, підняла англійську і подалась на сертифікат. І я такий: стоп, а чого це тільки вона? Так і почав гуглити, де можна вчитись серйозно, але без відриву від життя.

[Yuriy_Hrynevsky]

Було схоже. У нас із дружиною була угода: я тягну основний дохід, вона займається малим і час від часу щось вчить. Аж поки я сам не втомився від своєї роботи — тупо без розвитку. І вона сказала: ну так може час щось міняти? І справді, зараз є такі програми, які не тільки не забирають час у родини, а навіть навпаки — додають тобі сенсу в тому, що ти робиш.

[Olena.Pavlovich]

Я от зацікавивилась магістерською програмою Global Business Management у КРОК — знайшла її, коли шукала щось англомовне, щоб і собі перспективи прокачати, і доньці потім приклад подати.
https://bs.krok.edu.ua/master-of-global ... anagement/
Це онлайн, вечірній формат, орієнтований на підприємницький підхід і сучасний ринок. У мене навіть з’явилась думка з дружиною разом пройти — вона на маркетинг хоче, а я більше в управління. Прикольно таке мати вдома — мозкові штурми під час вечері :)

[SerhiiKovalski]

О, я теж замислювався, як приклад для дітей. Бо вдома завжди кажу: «треба вчитися все життя», але сам що? Тільки робота й новини. А тут наче шанс показати, що ми ще можемо бути першими учнями в хаті, а не тільки вчителями.

[Yuriy_Hrynevsky]

Якщо чесно, ця думка, що вчитись — це не втеча від родини, а інвестиція в неї, мене трохи струсонула. Бо все, що ми робимо — врешті для них. Може й справді пора знову щось почати, але вже усвідомлено.