Родинний форум "Сімейка"

Слава Ісусу Христу. Дайте, будь ласка, відповідь на питання яке мене цікавить (думаю не лише мене) про останні події в Україні. В разі повної мобілізації всі чоловіки (військово зобовязані) повинні йти захищати територіальну цілісність України, бо дали присягу на вірність держави тут ніби зрозуміло присягу порушувати не можна... Але з відси витікає ще одне коли буде застосування зброї (влада вже дозволила її використовувати) тягне за собою стрілянину, поранення і саме страшніше що може бути це чиюсь смерть. Тоді ж порушуються Божі Заповіді. Як повинні діяти християни? Як Церква відноситься до цього?

Церква заохочує і навіть вимагає присяги в певних моментах. Коли люди одружуються, Церква вимагає, щоб чоловік і жінка присягнули що будуть вірними, любити один одного і що ніколи один одного не покинуть аж до смерті. Інший приклад, що християни самі називаються "вірними" через обіцянку виконувати Божих та інших заповідей. Біблія нам показує, що сам Бог перший пообіцяв, що буде вірним своєму народові.
Присяга - це зовнішній акт внутрішньої постанови виконувати певний обов'язок. Це обіцянка що дається перед людьми чи навіть перед Богом. На сьогоднішній день, на жаль, мало хто готовий скласти присягу на вірність чи то державі, чи один одному чи навіть Богові. Для того, щоб присягнути потрібно бути дозрілою людиною, мати чесноту справжньої самовідданої безумовної любові, тверду свідомість що саме вимагає присяга. Війна - страшна річ. Війна завжди передбачає смерті. Але війна вимагає від нас усіх великої відваги і любові та розуміння що немає більшої любові коли людина віддає своє життя заради свого ближнього.

Строге попередження від Модератора

!

Перлинка- нагадую, на твої запитання в цьому розділі, а також різні провокативні запитання від інших -відповідь даватись не буде!
Окрім того, нагадую,що відповідати форумчанам в консультативному розділі не можна. Для цього є консультант, кого це не влаштовує, будь-ласка займайтесь пошуком тих людей, чиї відповіді для вас важливі і відповідають ваших світоглядам та релігійним чи іншим спрямуванням!
Повідомлення видалені.
Більше пояснень про роботу в консультативному розділі писати не буду!

Отче зі всією повагою до Вас насмілюся уточнити своє питання. Я питала не про присягу, а про те як діяти християнам: Порушувати Заповідь Божу "Не вбий!" Бо

о.Мартин написав:Війна завжди передбачає смерті.

Чи порушувати присягу дану на строковій військовій службі на вірність України? (Її складають всі хто проходить службу в лавах ЗСУ)

Присяга, і кожна присяга несе за собою відповідальність. Кожен з нас (чоловіки, жінки, пенсіонери) має обовязок і відповідальність перед своєю батьківщиною (сімєю, родиною, співгромадянами) в часі війни виконувати те що потрібно в потрібний час (навіть якщо це означає захищати своїх вбиваючи агресорів). Якщо військовослужбовець дав присягу що буде захищати батьківщину коли настане такий час - треба нести відповідальність.

Я б хотіла все таки уточнити. Чи припустимо брати зброю до рук християнину? Адже в Біблії є заповідь "Не вбий".
Я знаю, що в деяких релігійних організаціях, це є дуже принципово. В мене знайома свідок Ієгова, то вони отримали офіційні папери зі Львова, що вони належать до свідків. І чоловік , який отримав повістку ці папери надав у воєнкомат. Його відпустили. З приписом, що за умов військового часу він отримає тюрму.
Не має в Біблії "Не вбий, але іноді можна". Чи присяга перед державаю може стояти вище Божих заповідей? Чи має взагалі зміст присяга перед будь-якою державою? Адже для Бога ми всі є його діти, і не ділить він нас за расовими чи народними ознаками, чи по території.
Крім того в Бібілії є заповідь "Любіть ближнього як самого себе". Я завжди її розуміла, що ближній - це всі люди, бо всі ми є Божі створіння. Чи беручи зброю до рук християнин не бере також гріх порушуючи ще і цю заповідь?
Роз'ясніть будь-ласка, Отче.

Ще одне питання.
Знайшла про Андрея Шептицького

" Згідно зі звітами українського підпілля, діяльність Андрея Шептицького в роки німецької окупації часто оцінюється провідниками ОУН (б) як протидія своїй організації22. Зокрема, різко критикувалися послання глави ГКЦ, в яких Андрей Шептицький оголосив проявом безбожництва заміну "акту релігійного прославлення Христа" словами "Слава Україні" (11 вересня 1941 р.) 23, радив молоді не брати участі в партійних сварках, застерігав перед можливими провокаціями до "незаконних поступків", бажанням помститися ворогам. Найбільше незадоволення ОУН (б) викликала діяльність на території Галичини монахів-місіонерів, які виголошували проповіді проти "людей, які ведуть до братовбивчих акцій, відкидають Бога та ставлять поняття нації понад усе". "

Прихований текст. Щоб його побачити, Вам необхідно зареєструватися!

З огляду на це чи припустимо християнину говорити: Слава Україні, чи слава нації?