о.Мартин » 19 червня 2012, 12:38
Кожна людина повинна знати, що життя людини починається в момент злиття чоловічих і жіночої статевих клітин. Саме тоді, за наукою Церкви, Бог вселяє душу, і саме тоді ця істота стає і називається людиною.
Починаючи з цього моменту зигота, що утворилася, починає володіти індивідуальним для кожної істоти на планеті набором хромосом, що не зміниться до самої смерті. Цей набір визначає, якого росту буде людина, якого кольору в неї будуть волосся, очі, який у неї буде тембр голосу, група крові, навіть які в неї будуть здібності, таланти, бажання і прагнення. Людяність, як також і особистість не міряється ані сантиметрами, ані календарем, а лише зачаттям.
Щодо позаматкової вагітності… Це дуже делікатне питання, яке потребує одного уточнення.
Будь-який аборт є гріхом. Від першого століття Церква стверджувала, що є моральним злом будь-який спричинений аборт. Це вчення не змінилося. Воно залишається непохитним. Оскільки зародок (ембріон) від самого зачаття повинен вважатися особою, то він повинен бути захищений у своїй цілісності, бережений та лікований у міру можливості, як всяка інша людська істота.
Випадок позаматкової вагітності, це стан коли дитина не може розвинутися бо збільшення плоду призведе до розриву маткової труби, що може призвести до смерті матері.
Тому, на сьогоднішній день, за сучасними технологіями, видалення ембріону є єдиним способом рятуванням матері, але одночасно вбивством дитини (абортом) заради життя матері. Факт термінування життя ненародженої особи залишається фактом аборту. Дитина немов стає жертвою сьогоднішньої медицинської технології, яка ще не в змозі врятувати обох – і маму і дитину. Але сказавши це, гріховна відповідальність за аборт у ситуації позаматкової вагітності зменшена, це не аборт за бажанням матері, тут вибору немає; дитина і мама мають мало шансів на життя, тому потрібно зробити вибір, на користь матері (жорстокий вибір). Може колись майбутня медицина зможе врятувати обох?
Церква вчить, що необхідно поважати й повністю захищати людське життя від хвилі його зачаття. Від першої хвилини свого існування за людиною повинні визнаватися її права, серед яких невіддільне право будь-якої невинної істоти - право на життя (Пор. Конгрегація віровчення, Інструкція «Donum vitae», 1,1.). Це відноситься і до позаматкової вагітності.
Тому будь-які хірургічні втручання в людський зародок повинні зберігати життя і цілісність зародка, і не нести для нього великого ризику, а лише скеровати на покращення стану здоров'я чи на природне виживання (Конгрегація віровчення, Інструкція «Donum vitae», 1, 3.).
