о.Мартин » 01 квітня 2012, 13:23
В літургійно-молитовних практиках Вселенської Церкви, особливе місце займає Хресна Дорога. Ісус Христос почав Свою Хресну дорогу від Преторії римського намісника Пилата, де засуджено Його на хресну смерть, а закінчив на горі Голгофті, куди заніс хрест, на котрому й помер. Тому ця дорога називається Хресною. Молитовна практика Хресної Дороги походить з розважань і контемпляції страждань Спасителя, бере свій початок зі Сходу, але поширилася і знана в цілому християнському світі.
Хто першим започаткував Хресну дорогу?
Як говорять християнські перекази, це була Пречиста Діва Марія, яка з побожними жінками йшла дорогою, по якій ішов її Син Ісус Христос. Цей приклад Марії наслідували християни коли відбували численні паломництва до Палестини, як свідчить св. Єронім, котрий жив в IVст. Тому первісна історія розпочалась в часі, коли паломники вперше змогли їхати до Єрусалиму і пройти тим шляхом, яким ішов Ісус у страсну п'ятницю.
Імператор Констянтин дозволив християнам відкрито і законно молитись на території Римської імперії у 313 році після 250-ти років переслідування. У 335 році він побудував Храм Гробу Господнього на місці, де була могила Ісуса. Процесії паломників до храму, особливо в час страсного тижня, розпочались незабаром після того, як завершилось будівництво храму.
Жінка на ім'я Єгерія, паломниця з Франції, описала одне із таких паломництв, що відбулося в четвертому столітті. Єпископ Єрусалиму і близько 200 паломників стартували з першої «стації» на місці, де Ісус переживав стасті у вечір страсного четверга. Вони змовили молитву, заспівали гімн, послухали уривок зі Святого Письма, а тоді пішли в сад Гетсиманський і повторили цю процедуру. Далі вони пішли до самого Єрусалиму, «де всі до одного - великі і малі, багаті і бідні - всі зібрались там, у цей особливий день, коли жодна душа не пропустить нічну службу до самого ранку» - пише Єгерія.
Згодом паломники встановили фіксований маршрут від руїн фортеці Антонія, де був зал суду Пилата, до Храму Гробу Господнього. Цей маршрут через стару частину Єрусалиму був прийнятий, як шлях, яким Ісус ішов на смерть і залишається незмінним до сьогодні. Він відомий як Via Dolorosa, в перекладі з латинської - "страсна дорога."
Вздовж дороги визначили стації, щоб відзначати певні події на шляху до Голготи. В багатьох випадках, паломники могли лише здогадуватись, де відбувались певні події, оскільки Єрусалим був майже повністю зруйнований Римськими військами у 70 році.
Паломники привозили масло з лампадок, які горіли навколо гробу Ісуса і різні реліквії зі святих місць, і деколи намагались відтворити в Європі те, що бачили в Святій Землі. Мусульманське завоювання Палестини в сьомому столітті зробило такі святині більш важливими, оскільки подорожі до Святої Землі стали небезпечними.
Набожності Хресної дороги розпочались після 1342 року, коли монахи францисканського ордену отримали під опіку священні місця в Святій Землі. Після того, францисканців часто асоціюють із цими набожностями; протягом довгих років, церковні правила вимагали, щоб набір стацій був погоджений францисканцями. Кількість стацій часто змінювалась, деякі зразки нараховують навіть 37. Термін "стації" для опису Хресної дороги був вперше використаний в розмові англійського паломника Вільяма Вея, який відвідав Святу Землю двічі у 15-му столітті.
Зображення описаних в Стаціях подій, були введені в церквах після того, як папа Інокентій XI дозволив францисканцям у 1686 році споруджувати такі зображення в їхніх храмах. Він також заявив, що всі відпусти, які можна отримати за відвідування священних місць в Святій Землі стосуватимуться всіх францисканців, монахів і мирян, які пройдуть стаціями в церкві.
Папа Бенедикт XIII розширив цей привілей на всіх вірних у 1726 році. Через п'ять років папа Климент XII дозволив всім церквам мати стації і встановив їх кількість - 14, і з того часу це число незмінне. Останнім часом, багато церков включили також Воскресіння, як 15-ту станцію. Бенедикт XIV особливо закликав всі церкви у 1742 році збагатити свій храм цими стаціями.
Католицькі церкви в тому столітті розпочали стандартно проходити стаціями кожної п'ятниці протягом періоду Великого Посту.
Традиційні 14 стацій включають: Ісуса засуджують на смерть; Ісус бере свій хрест; Ісус падає перший раз; Ісус зустрічає свою матір; Симон з Киренеї несе хрест; Вероніка витирає лице Ісуса; Ісус падає другий раз; Ісус зустрічає дочок Єрусалимських; Ісус падає третій раз; Ісуса роздягають; Ісуса прибивають до хреста; Ісус - розіп'ятий; Ісуса знімають з хреста; тіло Ісуса кладуть до гробу.
Третя, четверта, шоста, сьома і дев'ята стації конкретно не описані в Святому Письмі, а також опис 13-ої стації Св. Альфонса не вказує, як тіло Ісуса покладене в руки його матері.
Для того, щоб зробити текст більш узгодженим із біблійними даними, папа Іван Павло II ввів Біблійну Хресну дорогу на Велику П'ятницю у 1991 році, і провадив її кожного року в Колізеї в Римі. Папа Бенедикт затвердив її для розважань та публічних відправ у 2007 році. Ця версія містить такі стації: Ісус в Гетсиманському саду; Ісуса після зради Юди заарештовують; Ісуса звинувачує Синедріон; Петро відрікається Ісуса; Пилат судить Ісуса; Ісуса бичують і вдягають у терновий вінок; Ісус бере свій хрест; Симон допомагає Ісусові нести хрест; Ісус зустрічає дочок єрусалимських; Ісус розіп'ятий; Ісус обіцяє місце в Царстві доброму розбійнику; Ісус довіряє Марію і Івана один одному; Ісус помирає на хресті; Ісуса кладуть до гробу.
Хресна дорога - це не тільки смерть Месії, а й найважливіші плоди цих терпінь: "Ми маємо заступника перед Отцем, - Ісуса Христа праведного. Він - примирення за наші гріхі, і не лише за наші, а й за гріхи світу" (1 Ів 2,1-2).
Багато людей кажуть, що то було давно. Це вже історія 2000 - літньої давности. Чи варто знову повертатися до неї? Однак, дорога кожного християнина - це стислий аналог із життя Ісуса. Ісус бере хрест добровільно, і нас взиває, заохочує брати свій хрест — з любові і доброї волі.
Любити хрест, нести його, допомогти іншій особі в двиганні того тягара, терпеливо нести свій хрест, - для багатьох це жити Євангелієм. "В хресті — спасіння, в хресті - життя, в хресті - покров від ворогів! В хресті - джерело небесної благодати, в хресті - сила розуму, в хресті - радість духа" (св.Тома).[/color][/color]
