гріхи батьків

mala-karta » 12 лютого 2011, 02:16

Говорять, що діти розплачуються за гріхи своїх батьків. Чому??

о.Мартин » 15 лютого 2011, 12:13

Гріх - це особистий, добровільний та свідомий переступ Божих, Церковних чи навіть цивільних законів. Для того, щоб "грішити", людина повинна сама добровільно і свідомо обирати не Божу волю, а те, що суперечить Божої волі. Гріх - це дуже особиста річ. Людина тільки відповідальна за ті гріхи які сама вчинила, і за наслідки своїх гріхів.

Гріхи не переходять з особи на особу. Але кожен гріх має свої поважні наслідки. Подібно як спостерігати наслідки падіння каменя на поверхню води, можна спостерігати наслідки важких гріхів. Наприклад, чоловік написав одну безбожну книжку, яка стала дуже популярною. Книга стала бестселлером і навіть видавалась довгі роки після смерті автора. Однак книга безбожна, написана проти Бога і Церкви. Отож, автор морально відповідає за кожного читача, і буде відповідно відповідати якщо через його твір якійсь читач відійде від Церкви і стане атеїстом.

Можна відчути на собі і фізичні наслідки гріховного аморального життя предків у формі різного захворювання.

Але потрібно памятати що всі гріхи, усі так званні "родові" гріхи, починаючи від гріха першого нашого спільного родича змиваються у водах Хрещення. Через Хрещення особа звільняється від усіх своїх вільних чи невільних гріхів, та від усіх духовних наслідків чужих гріхів, чи гріхів предків.

Крім того, від наслідків чужих гріхів або від самих чужих гріхів ми не сповідаємося, ми за них невідповідальні, хіба що ми самі спричинили чужих гріхів, тоді вони не "чужі" а наші. гріхи.

Тому діти можуть відчути на себе наслідки гріхів батьків чи предків, але ніяк за них не відповідають перед Богом.

Радмила » 15 лютого 2011, 13:35

Ось з Молитви Матері (Молитви за дітей, куплено в катедрі) "Судде Праведний, що караєш дітей за гріхи батьків їхніх до третього, четтвертого покоління..."
Прокоментуйте будь-ласка.
І в мене такеж питання. Чому? Чому дитина повина нести покару за гріхи батьків? Чому дитина може хворіти, чи ще щось і це ж не тільки в неправедних сім'ях, а і в тих хто є вірним християнином.
Роз'ясніть будь-ласка позицію церкви.

о.Мартин » 15 лютого 2011, 18:14

"Судде Праведний, що караєш дітей за гріхи батьків їхніх до третього, четвертого покоління..." а чому не до пятого і шостого покоління???

Ми всі "діти Адама і Єви". Тому що перші люди згрішили проти Бога, усе людство переношує на собі наслідки цього ж гріха. Люди хворіють та вмирають - це наслідки первородного гріха. Люди були створені Богом, не щоб хворіти і вмирати, а щоб жити вічним радісним життям з Богом. Первородний гріх усе змінив. Тому покарання Адама переходить на усіх нас. Бог також може карати нас і за вчинки наших предків, якщо в Нього таке бажання (Він ж то Бог!)., якщо так вимагає Його справедливість. Цілі міста були знищені Богом через аморальність не одного покоління! Це було у Старому Завіті.

У Новому Завіті Господь Бог є Богом Любові. Він віддав свого Єдиного Сина заради нас, щоб ми визволились від первородної образи Адама. Ісус Христос помер на хресті та воскрес із мертвих щоб усе людство примирити з Богом. Ісус знищив покарання за гріх Адама. Своєю смертю і знищив смерть - найбільше покарання за гріх Адама. Тому якщо ми прийняли Хрещення, віруємо в Бога та приймаємо Ісуса за нашого Спасителя, виконуємо Заповіді та живемо нашою вірою добрими вчинками ми - діти Божі, і можемо називати Бога нашим Небесним Батьком і мати життя з Ним!

[color=#FF4040]Бог як Добрий Батько не карає своїх дітей безпідставно. Взагалі Бог тільки нас "карає" після нашої смерті. Усе решта що з нами стається в житті є частиною Божої Школи заради нашого християнського виховання. Також ми, діти Божі, не відповідаємо за вчинки наших предків навіть якщо переношуємо на собі наслідки їхніх вчинків.

Хворобу не можна завжди трактувати як покарання.

Недавно тому прочитав я коротку статтю про те "де сміяться з Бога". Стаття починається фразами "де не сміяться з Бога".... "з Бога не сміяться в лікарні"; "з Бога не сміяться на цвинтарі"... У таких місцях люди навпаки звертаються до Бога. Це означає, що хвороба може бути і позитивом, "дорогою до Бога". Що таке наше земське життя коли розважуємо над вічністю?! Що таке кілька десятків років життя якщо перед нами мільряд років + ? Що таке хвороба якщо можна бути усю вічність з Богом в небі? Церква молиться для захисту від наглої та несподіваної смерті. Для людей було б краще нагло та несподівано, швидко і безболізно померти. Але не для християнина! Він бажав би приготовитися до смерті, висповідатись перед смертю, прийняти Причастя на відпущення гріхів перед смертю. Я часто ходжу до хворих по лікарнях, сповідаю важких та неважких хворих, я маю певний досвід щодо цих справ і скажу, що людина важко хвора хоче жити, як і ми всі, але більше, ті, що свідомі хотіли б мати життя і після смерті, і деколи перший раз за все життя, або за багатьох років сповідаються в лікарні.

Те, що діти хворіють і вмирають є важкою темою, але памятаємо, що Бог, Який знає нас і знає наше життя бажає, щоб ми всі були в небі. Кому Він призначає довго жити, кому мало, кому зовсім мало. Це вже Його справа. Але життя на землі не є ціллю нашого народження. Ми народжуємося і живемо для неба, для Бога. Навіщо так довго мучитись на землі... краще зразу до неба!!!!!! Земля - не все! Небо і вічність для нас - все![/color]