Штучне запліднення, за допомогою якого можна отримати нове життя, є проблемою морально непростою.
a) Моральні аспекти штучного гомологічного запліднення Взяття чоловічого сімени з ціллю штучного запліднення може бути проведене безпосередньо перед уведенням його в жіночі статеві органи — у такому випадку використовуються «свіжі» сперматозоїди або беруться сперматозоїди задовго перед інсемінацією, які зберігаються в замороженому вигляді (кріоконсервація) аж до того моменту, коли їх слід розморозити безпосередньо перед уведенням у статеві органи жінки. У випадку, коли мова йде про подругів, які живуть у шлюбі, використання сімени чоловіка, отриманого в результаті подружнього стосунку або відразу ж після нього, здійснюється технічна допомога для того, щоб сім'я, викинене в процесі подружнього акту, могло з'єднатися з яйцеклітиною і в такий спосіб відбулося б запліднення. Загалом цей тип запліднення не має в собі труднощів морального порядку, оскільки мова йде про лікувальну допомогу, щоб подружній стосунок, цілісний у всіх своїх компонентах (фізичних, психічних, духовних), міг закінчитися народженням дитини.
б) Моральна оцінка штучного гетерологічного запліднення Гетерологічним називається запліднення, яке здійснюється статевими клітинами, що отримуються поза подружжям. У такому випадку або яйцеклітина, або сперматозоїди отримуються від донора. Аморальність запліднення, яке виконується штучно, пов'язане з тим, що зачаття нового життя виймається з контексту плідної любови подружньої пари, є несумісним з єдністю сімейної пари. Штучне гетерологічне запліднення
суперечить єдності подружжя, гідності подругів, властивому покликанню батьків і праву дитини бути зачатою і приведеною на світ у подружжі і з подружжя.
в) Технології штучного інтракорпорального запліднення Однією з технологій штучного інтракорпорального запліднення є GIFT (Gamet Intra Fallopian Transfer — перенесення гамет всередину маткової труби), яка полягає в одночасному, але розділеному перенесенні чоловічих та жіночих гамет в середину фаллопієвої труби. Технологія GIFT може бути використана для допомоги подружній парі, зводячи до мінімуму маніпуляцію гаметами і зберігаючи пошанування до подружнього акту. При її застосуванні беруть декілька яйцеклітин і з невеликим інтервалом часу вводять їх у фаллопієві труби разом зі сперматозоїдами, взятими під час статевого акту або ж відразу після нього.
г) Штучне гомологічне екстракорпоральне запліднення Перед тим, як перейти до моральної оцінки, слід нагадати про дві основні етичні вимоги, пов'язані з людським дітородженням:
• зберігати життя ембріона;
• слідкувати, щоб дітородження було результатом союзу і особистісних стосунків законних подругів.
Що стосується збереження життя людського ембріон a при FIVET (Fecundation In Vitro and Embryo Transfer — запліднення в пробірці та перенесення ембріона), то тут ми натрапляємо на серйозні
труднощі. При сучасній технології відбувається запліднення декількох ембріонів. Оскільки відсоток удалої імплантації і розвитку вагітности дуже низький (10–20%), то заради досягнення успіху створюють більше ембріонів для того, щоб мати можливість повторити спробу у випадку неуспіху.
Так званий «надлишок» ембріонів може бути знищеним, його можуть використовувати для експериментів, для виробництва косметичних засобів, тощо.
Заплановане знищення ембріонів, з точки зору моралі (і не лише католицької), є навмисним знищенням людської істоти (чи людських істот), так само як і y випадку штучного переривання вагітности.
ґ) Штучне гетерологічне екстракорпоральне запліднення Коли відбувається «дарування» сімени чи яйцеклітини, або одного й іншого водночас, здійснюється певного роду розшарування між «батьками» та подружжям: бути батьками ще не означає (або означає лише частково) бути подружжям. Однак коли мова йде про гамети, не слід розглядати поняття «дарування» у значенні милосердної допомоги і солідарности у такому сенсі, коли би ми говорили про надання органів або крови. У випадку, коли ми віддаємо нирку для подальшої її пересадки або кров для переливання, жодна єдність не порушується і не дарується життя новій людській істоті. Отже, перед нами подвійне порушення гармонійної єдности шлюбу — порушено єдність, яка існує між батьківством та подружжям, і єдність між поєднуючим і прокреаційним моментами, властивими подружньому акту.
д) Сурогатні матері Сурогатними прийнято називати матерів, які за відповідну платню виношують до кінця для третіх осіб-замовників запліднені в пробірці ембріони, що мають яйцеклітину і сперму замовників. Бувають випадки, коли матері, маючи власних дітей, беруть на себе це завдання, щоб подарувати дитину своїй безплідній сестрі. Буває також, що так звана «винаймана мати», виносивши замовлену дитину, відмовляється віддати її, вважаючи своєю.
У разі сурогатного материнства чітко проявляється чужорідність сімейної пари — замовника і матері-заступниці, яка може глибоко прив'язатися до виношуваної дитини в силу тісного біологічного зв'язку з нею в період дозрівання. Таким чином, стає очевидною маніпуляція тілесної природи дитини, яка, з одного боку, отримує генетичну спадковість від двох конкретних осіб, а з іншого — кров, харчування й життєве внутріматкове забезпечення (що в майбутньому може мати наслідки і на психічному рівні) від третьої особи — сурогатної матері. Все це сприяє ряду зловживань не лише стосовно шлюбу, але й самої дитини, до якої не ставляться як до особистости, що має право знати власних батьків та ідентифікувати себе з ними.
Інструкція Donum Vitae вважає етично неприйнятним сурогатне материнство з тих самих причин, що й штучне гетерологічне запліднення, бо воно фактично суперечить єдності шлюбу й гідності людського дітородження. Воно спричиняє шкоду сім'ям, призводячи до поділу між фізичними, психологічними й мораль¬ними елементами, які утворюють сім'ю.
Сурогатне материнство, як і торгівля дітьми, зачаття дитини для її безпосереднього продажу після народження та інші подібні дії, є тяжким злочином, гідним суворого осуду. Такі вчинки зневажають Бога та гідність дитини як особи, створеної на образ і подобу Божу. З іншого боку, вони є тяжкою зневагою божого дару материнства, глибоко ранять жінку, перетворюючи її на комерційний репродуктивний засіб, а тому за будь-яких обставин є морально недопустимими.
е) Запліднення у пробірці та експериментування над ембріонами Терапевтичні експерименти не можна здійснювати на живих істотах, коли існує велика ймовірність (а в нашому випадку — цілковита впевненість у неминучості) смерти суб'єкта, на якому проводяться досліди.
Використані сайти:
http://old.ugcc.org.ua/ukr/library/moral/12/13/
http://old.ugcc.org.ua/ukr/question/moral/article;6682/