Родинний форум "Сімейка"

Слава на віки!

1. Чому деколи народжуються діти з певними вадами чи особливими потребами?

Я вважаю, Господь дає певним сім"ям таких діток для того, щоб дивлячись на них, батьки чогось навчились (наприклад, так сильно любити людей або не падати духом при найменшій поразці), а також тому, що у кожної людини на Землі є своя Місія.

2. Як наше суспільство їх сприймає?

Досить негативно. Батьків таких діток цураються, як прокажених, вже не говорячи про самих малят. Хоча є вийнятки, але це дуже малий відсоток.

3. Яка доля таких дітей? Чи можливо у них особлива місія посеред "нормальних" людей?

Доля? Їм важко...Важко зростати серед нормальних дітей...Важко розуміти, чому з них сміються, або не запрошують гратись разом...Важко боротись самим (особливо, коли це діти-сироти)... Потрібно, щоб пройшло кілька років, доки вони зрозуміють, що не треба втрачати віри, що вони можуть покластись тільки на себе, що зрештою зможуть, як кажуть, встати на ноги, завести сім"ю і будуть жити як всі інші і т.п.
Я впевнена, у таких діток ОСОБЛИВА МІСІЯ. І ми маємо у них багато чому повчитись. І звісно ж при можливості підтримувати і самих дітей, і їх батьків: хто грішми, хто одягом чи їжею, хто молитвою...

на жаль Українське суспільство ще й зараз , незважаючи на великий прогрес, сприймає таких дітей як кару Божу і ховається від них, боячись і пллючись через ліве плече, щоб не дай Бог, такого в них не було. Але звісно що Бог і так все бачить! Та найгірше, коли на таких дітей показують пальцями і сміються наші ж діти. Бо ми їх того навчили? Чи хто навчив? А коли ще шепчуться- та то тато пив а мама гуляла, чи то комусь щось не дала, чи дивилась на калік під час вагітності. А ви чули цей жах?
Що робите ви щоб змінити суспільство по відношенню до цих дітей, форумчани?

я почала з себе.
Міняю своє відношення. Надіюсь і сина навчити приймати таких діток.

молодець!

Нещодавно до рук потрапила чергова книга Бруно Ферреро і одна з історій мене довела до сліз. Зараз буду швиденько її набирати, щоб і інші могли почитати.

Особлива мама

Чи ви коли-небудь запитували себе, як Господь Бог вибирає матерів для дітей із вродженими вадами?
Спробуйте уявити собі картину: ось Бог - вершитель доль. Поряд асистують ангели, записуючи Божі вказівки у свою гігантську книгу.
"Матуськів Марія - син. Святий покровитель - Матей".
"Курочка Варвара - дочка. Свята покровителька - Гликерія".
"Плешко Іванна - близнята. Святий покровитель...нехай буде Доротей".
Нарешті Бог усміхається і називає ангелові якесь ім"я:
"Цій дам неповносправну дитину".
Ангел поцікавився:
"А чому саме їй, Господи? Вона така щаслива".
"Саме тому, - усміхається Бог. - Чи міг би Я довірити хвору дитину жінці, котра не знає, що таке радість? Це було б жахливо".
"Але чи вистачить у неї терпеливості?" - питає ангел.
"А Я не хочу, щоб у неї було забагато терпеливості, бо тоді вона потонула б у морі сліз, розпачаючи над собою і своїм болем. А так, оговтавшись, вона дасть собі раду".
"Господи, мені здається, що ця жінка навіть не вірить у Тебе".
Бог усміхнувся.
"Це не так важливо. Я можу діяти всупереч її невірству. Все ж це - ідеальна жінка. У ній є достатня доля егоїзму".
Ангел не йняв віри своїм вухам.
"Егоїзму? Відколи егоїзм став чеснотою?"
Бог пояснив:
"Якщо вона не зуміє час од часу розлучатися зі своїм сином, то ніколи не дасть собі ради. Еге ж, саме такою має бути жінка, яку я обдарую дитиною, далекою від досконалості. Ця жінка тепер ще не усвідомлює, що колись їй будуть заздрити.
Вона ніколи не буде самовпевнена. Ніколи не довірятиме жодному своєму крокові. Але коли її дитина вперше скаже "мамо", вона усвідомить, яке чудо сталося на її очах.Дивлячись на дерево, на захід сонця чи на незрячу дитину, вона більше, ніж будь-хто інший, буде здатна побачити мою силу.
Я дозволю їй звідати речі так ясно, як сам їх відаю, і допоможу їй піднятися понад цим. Вона ніколи не буде самотньою. Я буду з нею в кожній миті й у кожному дневі її життя - вона ж бо виконуватиме свою працю так пильно, неначе б увесь час була при Мені".
"А святий покровитель?" - запитав ангел, приготувавшись писати.
Бог усміхнувся:
"Їй вистачить дзеркала".

в нас в садках останнім часом діток з вадами розвитку дають в групи до звичайних діток.Я дуже цьому рада,оскільки змалечку виховуєтся в дітях відношення до неповносправних діток як до рівних собі друзів