Родинний форум "Сімейка"

Отче, скажіть, будь-ласка, чи правильно я роблю.
Дуже часто так буває, що гуляю з дитиною, підходить час служби, і ми йдемо до церкви в тому вигляді що гуляли. В джинсах з слідами дитячої ніжки на колінах, з лопаткою в руках...
Якось ніколи над цим не замислювалюся, а сьогодні якось в очі кинулося - всі такі гарні, а ми так якось по-домашньому.

Іра, дякую, що затронула це питання. Мене воно також цікавить. Бо частенько і ми так поступаєм. Ніби і нема в тому нічого поганого, ми ж йдемо до Бога, а Він сприймає нас будь-якими. Головне - що в душі. Але то певно так психологічно важко нам від того, шо ми прийшли до церкви не так одіті, як всі. Зразу думаєш: "О, а в мене джінси брудні", "Ой, а я така незачесана", "О, а чого вони всі так на мене дивляться?", хоча більшості людей все одно, хто до церкви зайшов і як він одітий.

Так, ніби і немає в тому нічого поганого, йти до церкви в тому вигляді в чому гуляємо, (в джинсах з слідами дитячої ніжки на колінах, з лопаткою в руках), адже ми ж йдемо до Бога, а Він придивляється не до нашого одягу, а до нашої душі...але...

Дуже гарно коли в сім’ї є звичай, що у суботу вечером всі вже готуються до неділі, а саме до церкви в неділю. Кожен дивиться, що буде одягати, чи одяг потребує прасування чи очищення, чи взуття чисте, так щоб в неділю нічого лишнього не робити, щоби усе вже було готове.

І так в сім’ї, діти вже навчені, що неділя – це святковий день. А свято означає святковий, гарний, попрасований одяг. Бо наша святкова зовнішність показує, як ми готуємося і шануємо те чи інше свято, як ми любимо Церкву. Також показує на нашу культуру і виховання, адже ми приходимо до храму, що є надзвичайним місцем.

Тепер, якщо ми гуляємо і так випадково захотілося нам увійти до храму в джинсах з слідами дитячої ніжки на колінах, з лопаткою в руках, тоді будь-ласка! НЕ примусово переодягнутись, щоб зайти на кілька хвилин до церкви. Однак, якщо це неділя і ми передбачаємо, що будемо у церкві, то на мою думку, брудні джінси і незачесана голова ознаки неповаги до святого місця та нашого невиховання і є поганим уроком для дитини, яка вчиться усі манери поведінки від своїх батьків.