Сусідки по палаті

[Ira]

Я в патології не лежала. Після пологів в палаті була з дівчиною, вона була молоденька (не знаю скільки точно років, але в неї братик був 3-4 років). Їі привезли в палату через години 4 після мене, але мене виписали раніше.Її затримали через те, що дитинка по зовнішніх ознаках була недоношеною. Спілкувались ми нормально. Пам' ятаю, як їли в тіхушку банани (бо в пологовому не дозволяли). Але номерами телефонів ми не обмінювались.

[Касівочка]

Ні на збереженні, ні в паталогії тьфу-тьфу ні разу не лежала, тому контактів не маю ніяких )), але і там, і там мала "щастя" відлежатись сестра, тому інколи зустрічаю тих дівчат і жінок, що лежали з нею.
Після перших родів була в палаті з жінкою після кр, якій було дуже важко вставати, брати малу і годувати, тому я при можливості допомагала, мені було не важко, навпаки, так як після родів дуже швидко відійшла, ніби не родила ))) Особливо запам'ятався випадок, коли її чоловік приїхав відвідати її на велосипеді (тоді ще не пускали до породіллі в палату, та й родила вона одна), вона дуже важко підводилась, йшла до того вікна, щоб хоч його побачити, а він сховався за деревами і не хотів показуватись (це був для нього своєрідний ПРИКОЛ, якого я досі догнати не можу, а та жінка аж плакала від болю, бо ж хотіла його побачити, а він навіть на дитину не захотів подивитись, тайком передав пакетик і поїхав). Жінка хороша, але шкода мені її - двоє дітей, а в чоловіка відповідальності 0!
Другий раз, рік тому лежала взагалі з дивною, і як на мене, неадекватною жінкою. Народила хлопчика, і ПРИДАВИЛА його груддю!!!!!! (це якраз сталось вночі, тільки-тільки я народила, і дитяча лікарка, навіть не "обробивши" толком моєї дитини, бігом погнала на 3 поверх спасати ту дитинку). Коли через дві години мене перевели до тої "мамаші" в палату, то дитини вже з нею не було - забрали в дитяче відділення з трупними плямами (так на другий ранок казала лікарка, малий вже не дихав, але його ще врятували). В мами був десь реально 5 розмір грудей, вона положила вночі дитину біля себе, і заснула. Я розумію, що замучена і так далі, але ж в тебе ТАКІ груди, що ними накритися можна, то навіщо дитину біля себе ложити? Погодувала, і положи в ліжечко. Не знаю, я, наприклад, ще навіть за старшої малої після родів заснути не могла, милувалась, тішилась нею, прокидалась після першого шороху.. Щастя, що в палату вночі заглянула чергова медсестричка, а то б.....
Але та мама (це її перша дитина, їй 33) вела себе так спокійно, шо я була в шоці!!! Вона ЗОВСІМ не розуміла, що вона могла вбити СВОЄ новонароджене дитятко.. До дитини не ходила, тільки зціджене молоко передавала лікаркою, постійно ВОЛАЛА родичам по телефону, шо вона вже тут не може, в той час, як моя мала спала, хоч я казала, щоб виходила на коридор. Ще й робила винними лікарів, які певно більше переживали за ту дитинку, ніж вона сама. Короче, інколи собі думаю, як той хлопчик, чи здоровий він, чи все з ним гаразд..

[Lusik]

Я спілкуюсь із одною мамусею з якою лежали разом в стаціогарі під час вагітності, а в однокласниках спілкуюсь із двома мамусями з якими лежала в патології, а всього нас було там 5-ро - з іншими якось рідко доводиться зустрічатися. А після пологів лежала сама в сімейній палаті, тому усі сусідки були через стіну:))

Але всеодно, усі дівчата з якими доводилось спілкуватися дуже приємні і веселі, ті мамусі з якими я в патології лежала були особливо близькими в той невеличкий період життя і ми навіть усі троє народили діток в один день і шляхом КР. Тільки у них донечки , а у мене синочок, і у них планові, а я приєдналась до них з волі долі після операцій ходили одна до одної в палати і підтримували морально, підбадьорювали.

[georginochka]

Моєю "сусідкою" по палаті в пологовому був мій чоловік Лежала на збереженні не в паталогії, а в гінекології. Там моїми сусідками були переважно старенькі бабці, або жінки після абортів :( Морально це мене вбивало

[олеся]

Щодо сусідок по палаті то першого родила були з мною ще дві дівчини, раніше зідзвонювалися, зараз вже ні. Коли родила другого, то на поверсі було крім мене ще дві чи три, тож в палаті була я одна а коли виписували, то поклали ще одну дівчину старшу за мене на років 6-7 точно вже не памятаю, вона родила другу дитину... З нею не спілкуємося, коли я вже збиралася додому то вона взяла мій номер, а я її ні бо казали що зідзвонимося... Але не дзвонила))) А цікаво було б поговорити...
Це взагалі то не по-темі, але з кількома тими що лежали в інфекційній, коли в Павлика були приступи ларингіту спілкуюся досі...

[inna6787]

під час першої вагітності лежала на бамі в гінекології на збереженні,то в однокласниках спілкуюся з однією ще й досі і недавно бачила її в маамзині,то говорили довго, а з іншою зідзвонювалася але потім в неї щось змінився телефон і так все пропало. А після других родів,лежала в палаті з хорошою дівчиною,обмінялися телефонами і в однокласниках в друзях,але якось ще за тих 9 місяців не доводилося поспілкуватися (

[***Оля****]

Я лежала без сусідок. Зі мною була моя мама і її змінював мій чоловік

[Marichka]

Я спілкуюсь з обома дівчатими,які лежали зі мною-перший і другий рази.Зідзвонюємось.Фотки дітей бачимо в контактах.

[Новенька]

Я спілкуюсь лише з двома мамусями, з якими лежала в гінекології. А коли родила, то в палаті було дві мами, родили того ж дня що і я, багато молодші за мене( вдруге мами), то я в них консультації брала . Але зі спілкуванням далі не вийшло . Мабуть а вулиці б їх і не впізнала б. І вони мене теж, Бо я була вся червона з червоними очима

[Dana]

У нас сусідка Діана з хлопчиком дуже приємна, зараз інколи зустрічаємо її коли гуляємо.